Проростки - еліксир життя

Share on Facebook

 

Один із засновників біоенергетики, лауреат Нобелівської премії Альберт Сен-Дьєрді писав про чудодійні властивості паростків пшениці: «Я з дитинства був слабким і хворобливим. Безперервні застуди, загострення гастриту мучили мене все життя. Але з тих пір, як я щодня з`їдаю порцію паростків, - вражаюче! – перестав хворіти». Адже він почав вживати їх на 70-му році життя.



проростки

Цілющі властивості пророслої пшениці були відомі ще за три тисячі років до нашої ери. Її називали еліксиром життя і застосовували як омолоджуючий засіб. Зараз дієтологи рекомендують немолодим проростки не тільки пшениці, але і гороху, бобів, кукурудзи, проса, редиски, соняшнику.

Проростки пшениці сприяють відновленню всіх життєво важливих функцій організму: покращують роботу шлунково-кишкового тракту, печінки, серця, збільшують гостроту зору, допомагають скинути зайву вагу.

У чому ж секрет сили проростаючого зерна?

Всі рослини і плоди ростуть і дозрівають під благодатними променями сонця, поглинаючи його енергію. Насіння і зерна накопичують її і щедро діляться нею з нами, наповнюючи нас цілющою силою.

При проростанні зерна білки, жири і вуглеводи розпадаються, утворюючи легко засвоювані цукри, жирні кислоти, амінокислоти і вітаміни. «Коли зерно проростає, в ньому значно зростає вміст вітаміну Е, дуже важливого для немолодих, - розповідає доктор медичних наук, професор Р.Клещева. – Він активізує життєдіяльність організму і уповільнює процеси старіння, зокрема, за рахунок здатності нейтралізувати вільні радикали, які ушкоджують клітини. У пророслих зернах пшениці вітаміну Е близько 20-25 міліграма на 100 г ваги, тоді як в непророслому зерні всього 6-7 міліграм, а в чорному і білому хлібі – 2 і 1,4 відповідно».

У їжу йде зернятко, що вже проклювалося, цілком зі своїми оболонками. А це і вітаміни групи В (кількість цих вітамінів в проростках пшениці в 10 разів більше, ніж в зерні), і клітковина, яка активно виводить токсини з організму, «рятуючи» від багатьох хвороб травної системи, зокрема, від виразки шлунку, раку, поліпів, закрепів і т.д.

Окрім пшениці, можна пророщувати і інші злаки і насіння: жито, овес, гречку, всі бобові культури, ячмінь, лущений соняшник, редиску, кукурудзу і навіть арахіс!

1. Промийте холодною водою 50-100 г зерен (це добова норма для однієї людини, проте починати можна і з меншої кількості).

2. Зерна, що спливли, потрібно викинути – вони не проростуть.

3. Засипте зерна в плоский скляний або фарфоровий посуд шаром не більше 2 см для забезпечення рівномірного проростання. Можна насипати або на марлю, або безпосередньо на дно посуду. Зверху накрийте марлею, залийте водою кімнатної температури до верхнього рівня зерна.

4. І поставте в тепле затемнене місце.

5. Стежте, щоб в товщі зерна зберігалася волога і хоч би один раз перемішайте їх для рівномірного змочування водою і ефективного проростання.

Проростання зерен до рекомендованих 1-3 мм відбувається приблизно за 1-2 доби, залежно від температури навколишнього середовища і якості зерна. Можна використовувати в їжу зерна з паростками, що трохи прокльовувалися, і навіть просто набряклі. Проростання відбувається не одночасно, і ті, які ще не прокльовувалися, але вже налилися соками – не менш повноцінний продукт.

Як проростити овочеве насіння

1. 2 ст.л. насіння (гороху, редьки, редиски, сої) засипте в банку, залийте прохолодною водою – на 6-7 см вище за поверхню насіння.

2. Через 12 годин воду злийте і гарненько промийте насіння. Банку покладіть на бік, покатайте, щоб насіння розподілилося по стінках, і накрийте темною тканиною, забезпечивши доступ повітря.

3. Промивайте насіння щодня, але надлишків води не залишайте. Через 3-5 днів банку можна поставити на вікно – на два дні, щоб паростки зазеленіли. Якщо тримати на світлі довше, вони стануть гіркими.

Проростки соєвих бобів і гороху треба облити окропом. А квасолю, чечевицю і люцерну – можна спокійно їсти в сирому вигляді.

Перед приготуванням пророслі зерна промивають і пропускають через м`ясорубку. Одержану масу заливають кип`ятком або гарячим молоком в співвідношенні 1:1, додають мед на смак. Виходить корисна і смачна страва, яку краще всього з`їдати за сніданком, причому бажано всю порцію відразу, щоб не залишати наступного дня.

Пророслі зерна можна також висушити, змолоти і додавати в різні страви.

Нарешті, молоді паростки можна простоїстиє з будь-якою салатною заправкою або самі по собі. Винятково корисний і сік з них.

Проростки гречки мають злегка горіховий смак; підвищують рівень гемоглобіну, зміцнюють капіляри і стінки кровоносних судин. Особливо корисні при цукровому діабеті, анемії, хворобах серця і гіпертонії, при хронічних стресах і застудних захворюваннях.

У проростках пшениці і жита багато мінеральних речовин. Вони допомагають легше переносити наслідки стресів, покращують стан шкіри і волосся, допомагають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. І найголовніше - уповільнюють процес старіння.

Проростки вівса дуже корисні при захворюваннях легенів і органів травлення.

Проростки соняшнику нормалізують кислотно-лужний баланс в організмі.

У проростках бобів білка не менше, ніж в м`ясі. Цінність їх також в тому, що їх можна швидко приготувати. Це дозволяє зберегти від руйнування вітаміни і інші корисні речовини. Достатньо 3-7 хвилин прокип`ятити їх або просто додати в суп і залишити томитися.

Проростки чечевиці стимулюють кровотворення, тому корисні при анемії і втраті крові. У проростках сої присутній повний набір амінокислот, необхідних людині. Це хороший засіб профілактики утворення каменів в жовчному міхурі. Крім того, проростки сої зменшують здатність згущуватися крові і позбавляють від надлишків холестерину, попереджаючи серцево-судинні захворювання.


3vozrast.ru


 

Add your comment

Your name:
Your email:
Comment: