Сидерати: ефективні природні добрива

Share on Facebook

 

Рослини, які тимчасово вирощують на відкритих, вільних ділянках ґрунту чи як суміжну культуру називають «зеленим добривом», або сидератами. Вони ростуть до, після або в проміжках між основними культурами і створюють щільний листяний покрив.


сидерати

Такі рослини захищають ґрунт від вивітрювання і мінералізації органічної речовини, знижують вимивання поживних речовин у глибокі шари й утримують їх у верхньому родючому шарі.

 

Одне з важливих правил органічного землеробства – ґрунт ніколи не повинен залишатися без рослинного покриву. Відкриті довгий час ділянки ґрунту схильні до значного погіршення структури та збіднення. Ґрунт, залишений без покриву, з часом твердне, злипається і покривається щільною кіркою, через яку волога ледве проникає вглиб.

Його органічний склад погіршується, корисні речовини швидко вимиваються і вивітрюються. На таких землях за повної відсутності конкуренції починається масове засилля бур’янів, які теж використовують корисні речовини з ґрунту, натомість не повертаючи йому нічого. Таким чином, у садівника чи городника додається все більше роботи, оскільки тепер необхідно перекопати ділянку, внести добрива, провести декілька прополок, щоб зробити ділянку знову придатною до використання. Очевидно, що краще було спочатку подбати про те, щоб ґрунт не залишався відкритим.

Тут на допомогу городнику приходить сидерація – технологія, відома хліборобам з глибокої давнини. За результатами впливу на ґрунт сидеральні культури можуть конкурувати з гноєм, тому вони просто незамінні для тих хліборобів, які принципово не хочуть використовувати відходи тваринництва для удобрення овочів і фруктів.

 

СИДЕРАТИ

 

-  дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид добрив;

-  підвищують урожайність культурних рослин у 2-4 рази і більше;

-  акумулюють азот, фосфор і калій;

-  рихлять ґрунт на глибину до 7 м;

-  очищують ґрунт від збудників захворювань рослин;

-  придушують ріст бур’янів;

-  сприяють зниженню заселення ділянки шкідниками;

-  досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.

 

Відомо, що «зелені добрива» застосовувались у землеробстві понад 9 000 років аж до середини минулого століття. Масове виробництво мінеральних добрив надовго майже повністю витіснило сидерацію з практики конвенційного сільського господарства.

 

ДЕ І КОЛИ ЗАСТОСОВУЮТЬ СИДЕРАТИ:

 

  • - у міжряддях між їстівними та декоративними рослинами;
  • - як суміжну скоростиглу культуру серед пізньостиглих (наприклад, пастернаку, кореневої селери, цибулі тощо);
  • - у проміжках між збором урожаю та новими насадженнями;
  • - у міжсезоння, наприкінці літа та восени перед зимою;
  • для відпочинку ґрунту від інтенсивного використання на цілий рік.

 

 ПЕРЕВАГИ СИДЕРАЦІЇ

 

Зниження вимивання поживних речовин. У зимовий період з ґрунту особливо легко вимиваються поживні речовини, зокрема азот, калій і магній. Вирощування зелених добрив до, після і в проміжках між основними культурами із наступним закладенням у ґрунт сприяє утриманню цих речовин у родючому шарі.

Розпушування ґрунту. Сидерати добре розпушують нижні шари ґрунту завдяки своєму корінню, полегшуючи до них доступ повітря і вологи, що створює нормальні умови для розвитку основних культур. Така дія рослин-сидератів з розгалуженою кореневою системою особливо корисна на важких ущільнених ґрунтах, які погано вбирають воду.

Фіксація азоту. Азот, основні запаси якого зосереджено в атмосфері, є найважливішим елементом харчування, що необхідний для нормального росту і розвитку рослин. Бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових рослин, накопичують азот, який рослина засвоїла з повітря, і збагачують ним ґрунт. Тому бобові культури (горох, квасоля, вика, конюшина і люпин) у сівозміні висівають перед посадкою листових і зелених культур, які сильно виснажують ґрунт.

Захист ґрунту від ерозії. На схилах ґрунт особливо схильний до змиву верхнього шару дощовими і талими водами. Рослини-сидерати своїм сильним корінням утримують ґрунтові частки, оберігаючи тим самим вимивання поживних речовин. У результаті – завдяки високому вмісту органічних речовин легкі ґрунти краще зберігають вологу, важкі ж ґрунти, навпаки, розпушуються і легко пропускають воду в глибокі шари.

Збереження гумусу. Зелене добриво підвищує вміст у ґрунті органічних речовин, які слугують своєрідним резервом необхідних рослинам поживних речовин, джерелом енергії для багатьох корисних мікроорганізмів. Мікроорганізми, своєю чергою, виділяють корисні речовини, які поліпшують структуру ґрунту і сприятливо діють на рослини. Внаслідок цього основні культурні рослини ростуть більш інтенсивно і приносять більш високі врожаї.

Пригнічення росту бур’янів. Рослини-сидерати дуже швидко розвивають густу зелену масу, не даючи жодного шансу бур’янам вижити між ними. Гірчиця, фацелія, жито мають здатність затримувати проростання насіння бур’янів. Посіви люпину або чорнобривців, які проростають не так швидко, слід прополювати до утворення щільної зеленої маси.

Боротьба зі шкідниками. Сидерати, висіяні серед овочевих культур, частково приймають на себе удар садових шкідників, а частково відлякують їх від посадок, просто збиваючи їх з пантелику. У той же час яскраві та повні нектару квіти більшості сидеральних культур здатні залучати до посадок корисних комах, бджіл і джмелів.

Придушення нематод. Нематоди – крихітні черв’яки, які проникають у корені і руйнують їх оболонку, відкриваючи шлях для грибків, бактерій і вірусів. Дуже виснажують ґрунт. Добре пригнічують поширення нематод чорнобривці, олійна редька, жовта гірчиця.

 

 ВИБІР СИДЕРАЛЬНИХ КУЛЬТУР

 

Вибір певної культури для посіву як «зеленого добрива» залежить від таких факторів, як склад і структура ґрунту, тривалість використання сидератів тощо. Вибір відповідних сидеральних культур також залежить від того, який саме ефект ви хочете отримати від їх використання. У таблиці ви знайдете детальніші відомості про особливості різних сидератів.

 

Сидеральна культура

Фіксація азоту

Властивості

Фацелія, гірчиця, горох, жито, суріпиця, люцерна, гречка, житниця

Горох

Придушення бур’янів

Люпин, буркун, гірчиця, ріпак, редька масляниста, гречка, люцерна, жито, житниця

Люпин, буркун, люцерна

Рихлення глибоких шарів ґрунту, покращення водного та повітряного режиму

Буркун, люпин, конюшина, горох, люцерна, вика, еспарцет

Усі

Фіксація азоту з повітря

Гірчиця, ріпак, редька масляниста, люпин, конюшина, буркун, жито

Люпин, буркун, конюшина

Перешкоджають вимиванню поживних речовин із ґрунту

Суріпиця, гірчиця, люпин, жито, конюшина, овес

Люпин, конюшина

Перетворення нерозчинних поживних речовин у легкозасвоювану для рослин форму

Фацелія, гірчиця, ріпак, редька масляниста, люпин, конюшина, буркун, вика, жито, овес, гречка

Люпин, буркун, конюшина, вика

Захист від вітрової та водної ерозії ґрунту

Фацелія, суріпиця, гірчиця, ріпак, редька масляниста, конюшина, буркун, овес, люцерна

Конюшина, буркун, люцерна

Оздоровлення ґрунту, придушення патогенної мікрофлори

Фацелія, гірчиця, редька масляниста, конюшина, буркун, овес, люцерна, люпин, гречка, жито

Конюшина, буркун, люцерна, люпин

Придушення популяцій нематод

Фацелія, гірчиця, ріпак, редька масляниста, буркун

Буркун

Відлякування дротяників з ділянки

Гірчиця


––

Відлякування слимаків

Гірчиця, люпин, конюшина, суріпиця

Люпин, конюшина

Захист від личинок хрущів

Фацелія

––

Приваблює корисних комах, які знищують плодожерок, листоверок, яблуневого цвітоїда та ін.

Ріпак, редька масляниста, жито, суріпиця, житниця

––

Створюють великий об’єм біомаси у холодний осінній та весняний періоди

Фацелія, люпин, овес, люцерна, гречка

Люпин, люцерна

Нейтралізують pH ґрунту, особливо корисні для кислих ґрунтів

Буркун, сорго суданське

––

Відновлюють засолені ґрунти

 

 ВИРОЩУВАННЯ СИДЕРАТІВ У РІЗНІ ПОРИ РОКУ

 

Навесні сидерати здебільшого висівають одразу, як зійде сніг, щоб до моменту висаджування розсади вони добре набрали вегетативну масу. Розсаду висаджують у лунки, не зрізуючи сидерати. Кілька днів сидерати і розсада ростуть разом, захищаючи останню від нічних заморозків та палючого сонця вдень. Коли сидерати почнуть затінювати розсаду, їх необхідно підрізати плоскорізом та залишити на грядці як мульчу.

Улітку на звільнених від культурних рослин грядках також висівають сидерати з розвиненою кореневою системою. Така процедура повторюється на кожній грядці, звільненій від рослинного покриву.

Восени після збирання врожаю на всій території проводиться посів озимих сидератів. Навесні озимі сидерати підрізають плоскорізом або культиватором, ними ж розпушують ґрунт на глибину до 5 см і висівають/висаджують садові культури.

 

 ПОШИРЕНІ ПОМИЛКИ ПРИ РОБОТІ З СИДЕРАТАМИ

 

  1. Спільне розміщення сидеральних і основних культур, що належать до одного сімейства. Наприклад: капусту, редиску, крес-салат вирощують з гірчицею, редькою маслянистою і ярим ріпаком. Усі вони належать до сімейства хрестоцвітих і уражаються одними і тими ж хворобами і шкідниками.
  2. Пізнє скошування, що призводить до формування потужного задерев’янілого стебла, кореневої системи та визрівання насіння. Це спричиняє складнощі у розпушуванні ґрунту, засмічення ділянки насінням та його неконтрольоване проростання.
  3. Неправильний вибір сидератів стосовно стану та родючості ґрунту. Одні добре ростуть на найбідніших ґрунтах, інші проростають на більш родючих ґрунтах.
  4. Нехтування правилами сівозміни. Немає такої сидеральної культури, яка була би здатна забезпечити ґрунт і рослини всіма необхідними мікроелементами. Тому важливо визначити, чого насамперед потребує ваш ґрунт, обираючи відповідну культуру або суміш культур.

 

ГОЛОВНЕ – НЕ ПЕРЕКОПУВАТИ!

 

Вирощуючи сидерати, необхідно пам’ятати головне: їх непотрібно перекопувати. Правильно зрізати їх плоскорізом чи культиватором. Зрізане бадилля варто залишити на грядці як мульчу або, за бажанням, закласти у компостну яму. Кореневу систему ж перекопувати не можна, оскільки у такому випадку руйнується структура ґрунту і втрачається весь сенс посіву сидератів – відновлення гумусу і пористої структури ґрунту внаслідок розкладання коренів сидеральних рослин.

 

Цю та інші статті читайте на сторінках Всеукраїнського органік журналу "ORGANIC UA" 09 (19)' 2011

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: