ГМО та екологічна катастрофа: міф чи реальність?

Share on Facebook

gmo-strashylka

Дослідження трансгенної продукції та власне генетично модифікованих організмів (ГМО) має безліч складових, більша частина яких мало знайома неспеціалістам. Загальне поняття про питання досить примітивне: багато хто чув про те, що продукти харчування можуть містити ГМ компоненти, багато хто чув (або інтуїтивно припускає), що вживання таких продуктів в їжу може призвести до небажаних наслідків, як правило, згадується кошмар ХХ століття – рак, тощо. Насправді ж все набагато серйозніше. 

Онкологічні захворювання провокуються багатьма загальновідомими канцерогенними факторами, а людство продовжує курити, пити, їсти копченості. У випадку ж з ГМО, мова йде в першу чергу не про загрозу здоров'ю окремої людини, яка безпосередньо приймає змінену продукцію в їжу, а про той вплив, що це вживання зробить на людських нащадків. Схоже, що під питання поставлено саме існування людства ...

 

За результатами досліджень окремих вчених, генетично модифіковані організми можуть привести не тільки до різкого скорочення біорізноманіття (через потрапляння пилку ГМО), але й до багатьох захворювань. Штучний генний матеріал, випущений у навколишнє середовище, подібно вірусу може потрапити в генетичний матеріал клітин всіх видів, включаючи і людину. Цей процес, званий горизонтальним переміщенням генів (переміщення від виду до виду), вже призвів до появи нових вірусів і бактерій, що має непередбачувані наслідки.

До цього часу вчені не можуть скласти єдиної думки, чи є небезпечними для людини ГМ продукти. Потрібні серйозні незалежні дослідження.

Але за "їжею Франкенштейна", як часто називають такі продукти, стоять великі гроші, а знайти кошти на її вивчення дуже складно.

 

З цією проблемою зіткнулося багато вчених, серед них – д-р б.н. Ірина Володимирівна Єрмакова (Інститут вищої нервової діяльності та нейрофізіології Російської АН). Вона – одна з небагатьох, хто проводив дослідження впливу ГМО на інші організми, не побоявшись оприлюднити отримані результати. Зазвичай дослідження на безпеку фінансуються корпораціями-розробниками ГМО, і незалежних досліджень практично немає. Пані Єрмакова провела серію експериментів на щурах. У ході них до звичайного корму щурів вона додавала ГМ-сою. Було 3 групи: контрольна, до корму якої нічого не додавалося; група, до звичайного корму якої додавалося борошно з ГМ-сої, і група з додаванням борошна з традиційної сої. У всіх випадках соєве борошно змішували з водою.

У першій серії експериментів починали годувати самок за два тижні до зачаття і продовжували до вигодовування щурят. Треба сказати, що щурята, які виживали і починали їсти ГМ-корм не вмирали, не вмирали і самки, гинули тільки новонароджені щурята.

Розширивши експеримент, дослідниця годувала щурів відповідної групи ГМ-соєю за 2 тижні до спарювання, під час спарювання, в період вагітності і годування. Корпорації-розробники ГМО починають перевірку з уже вагітних самок. Виявилося, що аналогічних досліджень не проводилося, не дивлячись на те, що в будь-якій інструкції з перевірки ГМО закладено відстеження п'яти поколінь. Якщо і є наукові праці про потомство, то, як правило, вони були підтримані розробниками ГМО, і там починали годувати вже вагітних самок, намагаючись з'ясувати вплив на ембріональні клітини. Але ембріон захищається материнським організмом, і такий сильний негативний ефект не виявлявся.

 

Майже половина щурят (близько 40%), що народилися від самок, які харчувалися кормом з ГМ-соєю, значно поступалися за розміром і вагою побратимам з контрольної групи і відставали у розвитку.

 

На продемонстрованих фото видно, що порівняльні розміри піддослідних щурят і щурят з контрольної групи істотно розрізняються – нормальні голови здаються непропорційно великими для немічних тіл. Ті щурята, які вижили, при спарюванні між собою вже у другому поколінні потомства не дали. У печінці, нирках, сім'яниках піддослідних щурів відбулися очевидні морфологічні зміни, порушення кровотоку, дегенерація. У спостережуваних щурів було відзначено порушення інстинктів, у тому числі й материнського інстинкту, підвищення рівня тривожності.

Інші дослідження на мишах, проведені в Інституті біохімії РАН, де ГМ-соєю підгодовували самців та самок, показали повну відсутність у піддослідних першого покоління.

Була й інша серія експериментів, в якій годували самців щурів насінням ГМ-сої. Коли морфологи витягували органи, то звернули увагу, що у всіх самців щурів, в харч яких додавали ГМ-насіння, сіменники були синюшного кольору. Зріз сіменників показав, що порушено кровотік і спостерігається патологічний мітоз клітин сіменників.
А ось що відбувається з печінкою після одного місяця експерименту: дифузні дистрофічні зміни, перицелюлярний набряк, різке набухання гепатоцитів і їх вакуолізація, що не було виявлено в печінці самців інших груп, яких кормили звичайним кормом. Дослідження, проведені в Інституті харчування, показали, що через 6 міс. печінка щурів була світло-коричневого кольору і легко рвалася.

То ж, ГМО можуть призвести до онкологічних захворювань, безпліддя, алергії, високого рівня смертності та захворюваності новонароджених дітей, зменшення чисельності і зникнення багатьох видів тварин і рослин. Напевно, людина зможе знайти спосіб захистити себе від ГМО, але ми не зможемо захистити тварин, рослини і бактерії, вони будуть зникати першими, і в підсумку, людство зіткнеться з екологічною катастрофою, яка буде результатом розповсюдження ГМ плантацій.

 

Марко Правдолюб

Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 02' 2009

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: