Діоксинова криза як експеримент

Share on Facebook

Діоксинова криза, органічні курячі яйця

У травні 2010 р. у Німеччині з продажу вилучили велику партію органічних курячих яєць, у яких знайшли діоксин. Новина викликала широкий резонанс у світовій пресі.

 

Німецькі мережі супермаркетів «Rewe» та «Lidl» одразу ж у дев’яти федеральних землях негайно вилучили з продажу партії органічних курячих яєць із маркуванням «Bio», у яких виявлено отруйну речовину. У країні закривають десятки птахоферм. Було висловлено припущення стосовно того, що діоксин містився в кормовій кукурудзі, яку могли імпортувати з України чи Нідерландів.

 

Під заборону потрапила продукція десятків птахоферм, що постачають на ринок органічні курячі яйця. Згадану кукурудзу поставляли на ферми як мінімум з 9 регіонів. Скандал набув великого розголосу ще й тому, що органічні фермери, які постачають власну продукцію до спеціальних магазинів (вартість якої значно вища, ніж у звичайних супермаркетах) гарантують споживачам, що їхні кури та домашня худоба мають здорове харчування.

 

У той же час голова відомства захисту прав споживачів федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Хайнріх Боттерман заявив, що перевірка кормів на наявність діоксину займе досить багато часу. Наразі цю речовину виявлено тільки в яйцях.

 

Тим часом міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк зазначив, що звинувачення з боку німецьких аграріїв щодо отруйності українських кормів безпідставні. Кукурудза з діоксином з України до Німеччини потрапити не могла. Натомість міністр припустив, що вона могла бути й німецького виробництва. Урядовець нагадав, що минулого року Німеччина випробовувала і застосовувала нові добавки у корми: «Я думаю, що хай вони шукають винних у тому напрямку». Зауваження міністра має під собою підґрунтя. Адже з курячими яйцями не вперше трапляється щось подібне. І причиною була аж ніяк не кукурудза.

 

Схожа ситуація сталась у Бельгії наприкінці 1990-х рр. Тож можемо проаналізувати результати дослідження та зробити власні висновки.

 

У червні 1999 р. в Бельгії спалахнула діоксинова криза, спричинена кормами для тварин, зараженими діоксинами, яка призвела до відкликання з ринку курячого м’яса і яєць. Системою дозорного епідемнагляду протягом червня 1999 р. було помічено зниження кількості захворювань на кампілобактерні інфекції. На основі звітів попередніх років було створено модель і розраховано прогноз кількості інфекцій у 1999 р. Модель продемонструвала значне зниження кількості інфекцій (40%), в основному завдяки відкликанню курячого м’яса. Використання катастрофи як епідеміологічного інструменту дає унікальну можливість спостерігати виняткові зміни в проявах інфекцій чи інших хвороб.

 

Джерелом зараження стало підприємство-виробник жирів, що застосовуються для виробництва кормів для тварин, на якому використовувалася трансформаторна олія з високим вмістом поліхлорбіфенілів та діоксинів. Бельгійська влада наказала відкликати з ринку бельгійське куряче м’ясо та яйця; інші європейські країни вдалися до подібних заходів. Пізніше ЄС розширив заборону і наказав знищити всі продукти харчування, які містили більше 2% продуктів переробки яєць та курячу продукцію, вироблену в цей період на інфікованих господарствах. Ще пізніше бельгійський уряд оголосив ембарго на торгівлю м’ясною продукцією (свининою та яловичиною) з мінімальним вмістом жиру 25%, яке однак не стосувалося молочної продукції. М’ясо з продажу не відкликалося.

 

У розвинених країнах кампілобактеріоз – це звичайна форма інфекційної діареї, а більшість інфекцій – спорадичні. Вважається, що 80% інфекцій поширюється через травний тракт. Серед сільськогосподарських тварин найчастіше заражуються кури та свині. Були запропоновані різноманітні фактори ризику на основі досліджень випадок-контроль і вивчення спалахів інфекції, зокрема догляд за курми; споживання недосмаженої чи недовареної курятини; споживання курятини, приготовленої для реалізації в торговельних точках, сосисок та барбекю; вплив сільськогосподарських чи домашніх тварин; споживання сирого молока.

 

Діоксинова криза вплинула на громадське здоров’я більше, ніж прямий вплив діоксину на здоров’я. Оскільки рівень зараження діоксином та його наслідки для здоров’я вимагають тривалих досліджень, один із прямих наслідків цієї кризи можна спостерігати в кількості кампілобактерних інфекцій. Ця унікальна подія дозволила дослідити відкликання певних продуктів харчування з ринку та їхній вплив на виникнення кампілобактеріозу.

 

Через 4 тижні заборону було скасовано, і кількість кампілобактерних інфекцій повернулася до інтервалу, розрахованого за моделлю. Виробництво курятини, навіть і за більш довгий період, повернулося до свого рівня, порівняно з тим же місяцем попереднього року (1998). Розподіл кампілобактерних інфекцій за віком та статтю протягом кризи не відрізнявся від іншої частини року.

 

Вплив діоксинової кризи можна знайти в різноманітних інтерпретаціях. Напевно, найпростіше визначити економічний вплив, оскільки цей аспект базується на даних. Однак діоксинова криза мала вражаючий вплив як безпосередньо на здоров’я, так і на питання, що стосуються здоров’я, зокрема споживання їжі. Раптові зміни у споживанні їжі, пов’язані з відкликанням курятини та яєць, відразу вплинули на кількість хвороб травного тракту, наприклад кампілобактеру. Узгоджена модель демонструє неочікуване зменшення кількості захворювань у червні 1999 р. І хоча таке зменшення є цілком прогнозованим, неочікуваним залишається той момент, коли відбулося таке зменшення. Якщо подивитися на інші випадки зменшення кількості кампілобактерних інфекцій (показники за лютий 1996 р. чи за лютий 1997 р.), можна помітити, що таке зменшення кількості інфекцій відбувалося протягом знижувального тренду, тим часом як падіння кількості інфекцій у червні 1999 р. відбулося тоді, коли зазвичай кількість інфекцій повинна збільшуватися.

 

Зниження кількості захворювань на кампілобактеріоз та відсутність курятини в магазинах тривало 4 тижні – з моменту, коли вся бельгійська курятина та продукти переробки яєць було відкликано з полиць супермаркетів аж до їх повернення. Це свідчить про прямий зв’язок і суперечить можливому помилковому екологічному висновку, оскільки часові межі, які різко починаються і закінчуються, схожі й для діоксинової кризи, і для зниження кількості кампілобактерних інфекцій. Протягом цього періоду не відбувалося жодних інших подій, які б могли пояснити зниження цифр. Головне занепокоєння в екологічному дослідженні завжди викликає лінія (flue line), як це було у випадку з європейським дослідженням зв’язку між вживанням оливкової олії та захворюванням на рак. Діоксинова криза відрізняється від екологічних досліджень, які зазвичай аналізуються з екологічної точки зору, оскільки межі впливу діоксинової кризи такі ж, як і межі загальноприйнятої системи епідемнагляду.


Кампілобактер пов’язаний з кількома факторами ризику і з такими видами ризикованої поведінки, як контакти з сільськогосподарськими і домашніми тваринами чи нещодавнім застосуванням антибіотиків. Однак діоксинова криза не мала б миттєвого впливу на ці фактори, оскільки це насамперед була харчова паніка. Споживання сирого молока (що іноді вважається фактором ризику) також не вплинуло на зменшення кількості захворювань, оскільки молочна продукція не відкликалася з ринку.

 

Протягом кризи яйця не продавались, але вони зазвичай не пов’язані з зараженням кампілобактером. Відкликання курятини і всієї курячої продукції з супермаркетів протягом діоксинової кризи є найбільш імовірною причиною зниження кількості кампілобактерних інфекцій. Курятина вважається основним джерелом інфекції в більшості дослідженнях випадок-контроль.

 

Зниження кількості кампілобактерних інфекцій у Бельгії на 40% відбулося завдяки відкликанню бельгійської курятини з ринку. В 1999 р. було вироблено 199 251 т курячого м’яса; 81 261 т (41%) було імпортовано. На ринку залишалась імпортна курятина.

 

Згідно з даними маркетингового бюро, яке досліджує тренди відвідування магазинів 3 000 бельгійських сімей, режим харчування не дуже змінився внаслідок діоксинової кризи. Крім цього, загальні об’єми покупок курятини збільшилися в 1999 р. майже на 9%. Однак спостерігалися зміни в якості курятини. Після кризи споживачі надавали перевагу курятині з маркуванням якості, хоча сучасні етикетки не вказують на рівень зараження.

 

Оскільки джерелом принаймні 40% кампілобактерних інфекцій у Бельгії вважається курятина, а 20% джерел не пов’язані з харчуванням, причину інших інфекцій ще потрібно знайти і дослідити.

 

Використання катастрофи як епідеміологічного інструменту дало унікальну можливість спостерігати виняткові зміни в проявах інфекцій чи інших хвороб. Причини чи наслідки кризи можуть допомогти при неконтрольованому природному експерименті. Діоксинова криза як експеримент продемонструвала, що більше 40% кампілобактерних інфекцій може бути пов’язано з курятиною.

 

Бачимо, що діоксинова проблема з курми в ЄС не нова. На щастя, досі вона жодним чином не стосувалася України. Про розвиток подій цього разу буде повідомлено у наступних випусках  журналу «ORGANIC UA».

 

 

За матеріалами Акке Веллінги та Франка ван Лоока, Національний інститут охорони здоров’я імені Луї Пастера, Бельгія.

 

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: