Сергій Квіт: «Українці – дуже багата нація, якщо можуть дозволити собі щодня їсти борщ!»

Share on Facebook

 

Сергій Квіт – український літературознавець, журналіст, президент Києво-Могилянської академії. «ORGANIC UA» поцікавився у Сергія Мироновича про його погляд на здоровий спосіб життя, органічну їжу та майбутнє української молоді.


Сергій Квіт

-          Пане Сергію, Ви народилися в Ужгороді – чудовому мальовничому закарпатському місті з неймовірною природою і якісно іншим життям, ніж у Києві. Ви часто буваєте вдома? І як, на Вашу думку, відрізняється якість життя в Ужгороді та Києві?

-          Я часто буваю в Ужгороді, тому що там живе мій батько. Життя й екологічна ситуація в місті набагато кращі, ніж у Києві. Це залежить від того, яке у людей ставлення до своєї землі. А закарпатці по-особливому ставляться до рідного краю. Хотів би згадати, що всі демократичні процеси на Закарпатті активізувалися саме в той час, коли люди виступили проти завершення будівництва Пістрялівської радіолокаційної станції (за деякими даними там мали випробувати ядерну зброю – Авт.). Розпочався величезний рух спротиву – тисячі людей різних національностей спільно виступили проти будівництва цього об’єкта. Це було шикарно! Саме завдяки об’єднанню людей вдалося зупинити будівництво станції. Потім на основі цього екологічного руху було створено і громадські організації, і політичні партії, і все активне закарпатське життя.

-          Ви – майстер спорту з фехтування, проходили службу в армії в 29-й окремій спортивній роті Прикарпатського військового округу, тобто спорт для Вас – недалека субстанція? Як часто Ви займаєтеся спортом, і чи вистачає Вам на це часу?

-          Я займаюся спортом постійно. Все життя. Особливо люблю єдиноборства. Не надто сприймаю ігрові змагання, більше надаю перевагу видам спорту, де перед собою бачу одного противника. Зараз регулярно займаюся кунг-фу, маючи чотири тренування на тиждень. 

-          У 2010 р. Ви посіли 184 місце із 200 в рейтингу найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус». Як Ви самі оцінюєте Ваш вплив на різні сфери життя українського суспільства, а саме формування здорового способу життя нашої молоді?

-          У Києво-Могилянській академії немає наказових способів. Можливо, хтось і йде шляхом видачі наказів, коли люди одразу мають бігати і виконувати ці постанови. Я так не роблю. Я, звичайно, можу видавати накази, які регламентують певні речі, але я завжди намагаюся створити таку ситуацію, щоб усі були переконані, що це необхідно зробити, особливо, якщо це стосується здоров’я. 

-          Що саме означає «здоровий спосіб життя» для Вас як людини, викладача?

-          Здоровий спосіб життя – це, насамперед, стан, коли людина перебуває у тонусі, може повноцінно працювати фізично і розумово. Безумовно, здоровий спосіб життя відкладає свій відбиток на життя, на спосіб мислення. І це надзвичайно важливо, адже саме завдяки цьому людина існує. Я думаю, саме це визначає людину. 

-          Загальновідомо, що Києво-Могилянська академія, Школа охорони здоров’я при НаУКМА чи не головною своєю ціллю вважає виховання національно-свідомої освіченої здорової молоді України, яка не вживає алкоголь, наркотики… Вас особисто знають як людину, яка має активну антитютюнову позицію. А як Києво-Могилянська академія, де навчаються 3 550 студентів, «бореться» з цими загрозами? Які програми у Вас діють? І на що Ви націлюєте нині майбутнє нашої країни?

-          Києво-Могилянська академія має дуже багато ініціатив. У нас діє екологічний клуб «Зелена хвиля», працює кафедра екології, яку було створено вперше в Україні. Приміром, роздільне сортування сміття – наша ідея. Всередині містечка заборонено тютюнопаління. Останнє питання викликало дуже серйозну внутрішню дискусію, але в кінцевому результаті громада досягла згоди: варто припинити палити, тому що це – частина нашої корпоративної культури. Знаєте, на Заході була подібна дискусія в університетах стосовно тютюнопаління. Наведу приклад: у 2007 р. я брав участь у семінарі в американському університеті Огайо разом зі студентами, де показували відео, як в офісах сидять люди і жахливо палять, дим стоїть коромислом. Ролик викликав сміх у студентів, тому що зараз в університеті такого неможливо побачити. Дискусія стосовно тютюнопаління в Америці відбувалася не просто на рівні суспільства. Держава вкладала великі кошти у цю програму. Була розгорнута велика рекламна кампанія: на плакатах зображали усміхнену людину з поганими зубами та лозунгом «Поганий запах з рота і погані зуби – це не класно!» Для американців це стало дуже серйозним сигналом. Таким чином, у суспільстві, зокрема серед молоді, вдалось переломити ставлення щодо тютюнопаління. Тож на території Києво-Могилянської академії свідомо прийнято рішення заборонити тютюнопаління.

-          Наша держава стоїть на межі «вимирання» нації не через фактор зниження народжуваності, а через відсутність активної здорової позиції у молоді, яка просто сама себе знищує. Ми вживаємо «нездорову» їжу, фаст-фуди замінюють нормальне якісне харчування. Натомість у Європі та США поширеним явищем стає споживання органічних продуктів, люди більше уваги звертають на те, що і як вони щодня їдять. Як Ви ставитесь до органічних продуктів? Чи споживаєте Ви та Ваші близькі органічну їжу та напої?

-          Масова культура все ж є загальним трендом. Часто протиставляють здорову середземноморську кухню і фаст-фуди. І це характерно для всього світу. Французи, приміром, проводять фестивалі власної кухні, таким чином закликаючи людей не харчуватися в МакДональдсі. Однак я не радикаліст у цих питаннях. Фаст-фуд має бути. Наприклад, якщо ви кудись дуже поспішаєте… Знаєте, коли я раніше, десь у 1990-х, приїжджав до Криму і на Сімферопольському вокзалі в страшенній спеці бачив котлети, сосиски, які лежали на прилавках… Ну це було страшно брати в руки. Не хочу робити рекламу, але коли ви заходите в МакДональдс, то знаєте, що візьмете каву, бутерброд і принаймні не отруїтесь. Тому те, що пропонує фаст-фуд – це також цінність, стандарт. Звичайно, людина повинна харчуватись нормальною, здоровою їжею – передусім це домашня їжа. Українська кухня, приміром, дуже смачна і здорова. І це відзначають усі люди, які приїздять до нас із Заходу. Коли я приводив друзів із-за кордону в кафе, де готують український борщ, усі були в захваті. Борщ може замінити людині все. Знаєте, в Америці немає поняття першої страви, і вони сприймають борщ, як якусь дорогу страву. Українська кухня не тільки здорова, важливо те, що українці довіряють своїй їжі. 

-          Пане Сергію, за кордоном уже працюють спеціалізовані магазини, де продають тільки органічні продукти, і люди із задоволенням купують безпечний одяг та їжу. Для нашої країни це все ще відносна «новинка», яка, ми впевнені, в недалекому майбутньому стане нормою життя для всього суспільства. Цікаво, Ви б ходили до таких крамничок і були б готові переплачувати за здорову їжу?

-          Це було одне з найбільших моїх розчарувань, коли я побачив органічні відділи в магазинах. У мене був стереотип, що те, що продається в Україні і так природне, органічне. Зараз я, звичайно, розумію, що сьогодні це не зовсім так. У нас є багато молочних, м’ясних підробок. У продукти додають домішки… І це жахливо! Дуже добре, що в Україні вже з’явились органічні магазини, невеличкі органічні відділи у супермаркетах. Я нещодавно десь на Печерську у відділі органічних продуктів купив пляшку органічного молока. І це дійсно справжнє молоко! Знаєте, коли я був в Америці, то бачив справжні фермерські магазинчики, де продають лише сертифіковані органічні продукти. Я вважаю, що дуже позитивно купувати органічне. До теми можу додати: бачив сюжет по телебаченню, в якому кухар зі Швейцарії найняв на роботу українців, аби вони допомагали в приготуванні страв. І він зазначив, що якщо українці щодня їдять таку страву, як борщ, то вони дуже багаті люди. На Заході менш забезпечені люди їдять набагато скромніше…

 

Цю та інші статті читайте на сторінках Всеукраїнського органік журналу "ORGANIC UA" 10 (20)' 2011

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: