Нагодувати світ: чи здійсненне завдання?

Share on Facebook

 

Більше 1 млрд людей (переважно жінки та діти) не мають можливості придбати продукти харчування, бо не можуть собі цього дозволити, незважаючи на те, що світове виробництво продовольства достатнє.


16

І поки причиною голоду є не брак продовольства, а його неправильний розподіл. Органічні дрібні фермерські господарства цілком здатні нагодувати світ. Близько 300 досліджень зі всього світу доводять, що органічні господарства у країнах, що розвиваються, перевершують показники конвенційних ферм на 57% та здатні постачати достатньо продукції на душу населення, забезпечивши щоденну поживну цінність такої продукції на рівні 2640-4380 кал на людину – навіть більше, ніж потребує здорова доросла людина на добу.

 

ЧОМУ ЛЮДИ ГОЛОДУЮТЬ?

Голод в епоху розкошів та достатку – не проблема недостатнього виробництва (наприклад, у результаті низьких урожаїв), ефективності сільського господарства чи навіть неправильної дистрибуції готової продукції. Це проблема розставлених пріоритетів.

У США, наприклад, більше зерна відправляють на потреби тваринництва та обслуговування автомобілів, аніж на продовольчі потреби людей.

 

Етанол: У 2009 р. 25% усього врожаю зернових США «згодували» автомобілям. 107 млн тонн зерна, яке надійшло до американських спиртових заводів у цьому році, було б достатньо, аби цілий рік годувати 330 млн людей (1/3 всіх голодуючих!).

Тваринництво: Галузь тваринництва США споживає 47% щорічного врожаю сої та 60% щорічного врожаю кукурудзи.

 

Проте ні відмова від автомобілів, ні менше споживання м’яса не зроблять голодуючих ситішими, тому що голос споживачів не є рушійною силою проти системи, яка ладна «годувати» машини і тварин, коли люди голодують у світі частіше, ніж будь-коли. Як ми до цього «докотилися»? 60 років недалекоглядної та помилкової сільськогосподарської політики, неправильні торговельні та економічні стратегії, корпоративна солідарність – ось причини такої страшної ситуації. Нині ми маємо прийняти той факт, що звична глобальна продовольча система зійшла зі звичних рейок.

 

Щодня близько 16 000 дітей помирають від голоду – 1 дитина кожні 5 сек.

 

Кожен із нас, будучи маленьким гвинтиком суспільства, підтримує діючий політичний устрій та створені людиною «інститути» (ринкові структури, правила торгівлі, державні програми наукових досліджень, систему ведення сільського господарства, корпоративне право), які й визначають, як саме наші природні ресурси застосовуватимуть на користь людства. Люди голодують, тому що світова продовольча система вийшла з-під контролю – вона приділяє першочергову увагу нечуваним у історії корпоративним прибуткам, коли вже не може забезпечити достатньо продовольства для всіх мешканців планети та не зберігає земельних та водних ресурсів для майбутніх поколінь. І така ситуація спостерігається всюди, незалежно від місця нашого проживання – у США, Азії, Африці чи в Україні.

До того ж спосіб, використовуючи який ми зараз вирощуємо продукти харчування, формування цін на ці продукти, переміщення їх планетою, негативно впливають на місцеві громади у найбідніших куточках світу, на загальний стан здоров’я людства та стан природних ресурсів, від яких ми всі залежимо.

 

ЯКЩО Ж ПРІОРИТЕТОМ БУДЕ ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА КОЖНОЇ ЛЮДИНИ?

Як повинна виглядати продовольча система, спрямована на викорінення голоду? Потрібно знову повернутися до невеликих фермерських господарств і громадських кооперативів, які вже годують більшість населення.

  • Саме фермери, а не велетенські корпорації, мають контролювати насіннєві банки, зберігати та передавати теоретичні та практичні знання, визначати необхідні та ефективні методи боротьби зі шкідниками, мати вільний доступ до земельних ресурсів та продовольчого ринку.
  • Громадськість має відповідати за торговельну політику щодо сільгосппродуктів самостійно. Люди мають право на власний розсуд обрати систему сільського господарства на місцевому, державному та національному рівнях та працювати в демократичних умовах, відкинувши назад десятиліття провального розвитку, торговельної політики та умов продовольчої гуманітарної допомоги, які було введено під прикриттям «глобалізації» антидемократичними фінансовими інститутами, на кшталт СОТ та Світового банку.

 

Люди голодують, тому що сформована нами світова продовольча система не працює. Вона надає перевагу корпоративним прибуткам та підтримує руйнівне сільськогосподарське виробництво, яке з кожним роком уже не спроможне нагодувати зростаюче населення планети.

 

ЯК ЦЕ ДІЄ НА ПРАКТИЦІ

Погляньте на історію бразильського міста Бело Хорізонте, «міста, в якому закінчився голод». Колективна Програма продовольчої безпеки поєднала дрібних фермерів із споживачами з міста через муніципальні закупівлі продовольства для державних шкіл, дитячих садків та величезної мережі традиційних сімейних бразильських ресторанчиків.

Американська мережа «З ферми до школи» також об’єднує шкільні заклади з місцевими фермерами, поліпшуючи доступ дітей до здорових продуктів харчування та підтримуючи тим самим дрібних фермерів.

Прикладів того, як нагодувати світ (перерозподіливши контроль над продовольством та агровиробництвом) стільки, скільки і громад, у яких відбуваються експерименти демократизації продовольчої системи. Всі їх об’єднують правильно розставлені пріоритети: спочатку нагодувати людей і дати можливість фермерам працювати на землі. У результаті – демократичний процес прийняття рішень про забезпечення продовольством та ведення сільського господарства.

По-іншому цей процес можна назвати «продовольчим суверенітетом» – глобальним рухом за права людини на чолі з фермерами, рибалками та селянами (більшість із яких – жінки), які наполягають, що «продовольча безпека» вимагає прямої демократичної участі та поваги до життя, насіння і землі.

 

Цю та інші статті читайте на сторінках Всеукраїнського органік журналу "ORGANIC UA" 01-02 (22)' 2012

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: