24 вересня 2020 року у Національному університеті біоресурсів і природокористування України на стіні 2-го навчального корпусу було відкрито меморіальну дошку на честь професора Миколи Шикули, який чверть віку віддав університету й ім’я якого увійшло до сузір’я видатних українських вчених-ґрунтознавців.
Церемонію відкривали: ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, який підкреслив, що цим продовжується вшанування тих, хто закладали підмурок вишу і зводили на ньому міцну споруду; та відомий політик, народний депутат багатьох скликань, колишній міністр агарної політики та віце-прем'єр-міністр України Іван Кириленко.
Протягом 1974-1999 років професор Шикула очолював кафедру ґрунтознавства і охорони ґрунтів УСГА (Національного аграрного університету). За понад 50 років наукової та педагогічної діяльності створив наукову школу ґрунтозахисного і біологічного землеробства: 14 докторів та більше 50 кандидатів наук.
Одна з учениць професора Шикули, а нині декан агробіологічного факультету Оксана Тонха, разом з першокурсником Едуардом Крамаренком відкривала меморіальну дошку.
Одним з основних ініціаторів встановлення меморіальної дошки Миколі Шикулі став його соратник – Герой України Семен Антонець, засновник господарства «Агроекологія» Шишацького р-ну Полтавщини, де вчений впроваджував свої технології органічного землеробства. На жаль, він не зміг приїхати на урочистості особисто. Але в них взяли участь люди, які добре знають обох, зокрема – директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки академік НААНУ Віктор Вергунов, академік НААНУ Олександр Тарарико та інші. Випускник університету, Голова Правління Федерації органічного руху України Євген Милованов, який тривалий час співпрацював з професором Шикулою, у своїй промові наголосив на тому, що Микола Кіндратович був не лише послідовним прибічником органічних методів землеробства, але й ініціатором та співавтором першого в Україні проєкту «Закону про органічне виробництво».
Для прийдешніх поколінь професор Шикула залишив здобутки своєї наукової школи і понад 650 наукових праць. І нині кафедра ґрунтознавства та охорони ґрунтів НУЮіП носить його ім’я, продовжуючи дослідження, розпочаті Миколою Кіндратовичем.
