Риба різної свіжості

Share on Facebook

 




Якщо ще років тому вітчизняний ринок морепродуктів був відносно бідним, у порівнянні з Європейськими, то зараз його асортимент може задовольнити найвибагливішого споживача. З'явилося й немало спеціалізованих крамниць, які торгують виключно дарами морів.

У 90-ті роки розвиток ринку стримував брак холодильного обладнання, яке б дозволяло зберігати морожену і свіжоморожену рибну продукцію. Вирішити цю проблему вдалося завдяки появі на ринку кількох потужних імпортерів морепродуктів, які поставляють їх у торговельні мережі напряму від виробника. Вони вже мають потужні холодильні комплекси, які дозволяють зберігати продукти тривалий час.

Як свідчить статистика, споживання морепродуктів в Україні зросло. Тож, здавалося б, проблем у цьому не існує. Але, на жаль, це не завжди так. Продукцію сумнівної якості можна зустріти не лише на ринках, а й у великих мережах, і винні тут не лише постачальники. Оскільки рибопродукти, як і м'ясо чи молоко, мають відповідні вимоги до умов зберігання, чимало зауважень є до температурного режиму холодильного обладнання, яке знаходиться в торговельних залах чи на складах супермаркетів. Враховуючи цьогорічну спеку, холодильники не завжди підтримують потрібну температуру. Про відкриті ринки, де також торгують свіжою і мороженою рибою, немає і мови.

Перевірити, в яких умовах зберігають дари морів у супермаркеті, покупці можуть не завжди. Навіть якщо на холодильнику встановлено правильний температурний режим, де гарантія, що його не вимикали на ніч чи через збої в напрузі? Тож, купуючи запаковані морожені морепродукти, крім відповідності терміну придатності, варто звернути увагу на зовнішній вигляд упаковки. Наприклад, ризиковано брати рибу, якщо упаковка здута, або в ній з'явилася рідина.

Нерідко в отруєнні морепродуктами винні самі покупці через неправильне їх зберігання. Таких прикладів безліч. Наприклад, купивши свіжоморожену рибу, людина декілька годин везе її додому через усе місто. Ще однією помилкою є зберігання в разом різних видів рибопродуктів - тушок і філе. На відміну від тушок, філе вже пройшло очищення від бактерій і шкідливих мікроорганізмів, тому не потребує додаткової обробки. Його бажано зберігати окремо від розібраної свіжої риби. Консервовані, копчені і солені морепродукти вимагають також відповідного температурного режиму, на що необхідно звертати увагу.

Одна з проблем, характерна для літніх місяців, - поява на стихійних ринка соленої і в'яленої риби саморобного виготовлення. При її виготовленні часто не дотримуються відповідних технологій, не кажучи вже про умови зберігання. Тому, купуючи ці делікатеси, людина сама наражає себе на небезпеку отруєння.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Іван БІСЮК,
голова Державного комітету ветеринарної медицини України:

- Ми сильно стурбовані якістю риби, яку завозять на територію України. Під час перевірок в інспекторів Держкомветслужби найбільше претензій виникає до охолодженої риби. Найчастіше в ній виявляють залишки стронцію, лістерії, кишкові палички, МАФАнМ (мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми), низку інших паразитарних захворювань.

Нам потрібно закінчувати з практикою, коли в Україну завозять морепродукти чи м'ясо мороженими блоками, і вважають, що це нормально. Адже в нормальних цивілізованих країнах така продукція не потрапляє до споживачів.

За результатами розширеного ветеринарного контролю риби та рибопродуктів, що постачались з Соціалістичної Республіки В'єтнам та Китайської Народної Республіки, зареєстровано 13 випадків невідповідності імпортованої продукції до встановлених вимог. При дослідженні риби та рибопродуктів найчастіше спостерігались невідповідності до вимог чинного в Україні законодавства за такими показниками:

 

  • бактерії групи кишкової палички;
  • мезофільні аеробні і факультативні анаеробні мікроорганізми;
  • збудник сальмонельозу та лістеріозу, тощо.

Держкомветмедицини продовжує роботу з розробки та затвердження механізмів захисту своєї території від негативних наслідків, які можуть виникнути при імпорті продуктів тваринного походження, з урахуванням положень чинних правових актів СОТ, міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій МЕБ. Зараз, у зв'язку із небаченою спекою, перед інспекторами, які працюють на ринках,поставлене завдання ретельно ставитися до перевірки м'ясної і рибної продукції. Вони мають частіше проводити перевірки, а у випадку підозр щодо якості цих продуктів, проводити лабораторні пере-дослідження, щоб уникнути випадків отруєння зіпсованими продуктами. Ми дуже серйозно підходимо до цієї проблеми, адже головне завдання Держветслужби – забезпечити безпеку харчування нашого населення.

 

Олександр ЧИСТЯКОВ,
голова Асоціації рибалок України:

- Як зазначають експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я, мінімальна кількість рибопродуктів на душу населення має складати щонайменше 24 кг на рік. В Україні довгі роки ця цифра була значно меншою. Та й зараз, якщо проаналізувати вітчизняний ринок рибопродуктів, можна констатувати, що він - у жахливому стані. Це стосується риби, яку виловили в наших річках, і тієї, яку імпортують. Говорячи про річкову рибу, потрібно враховувати, що українські річки течуть через великі мегаполіси, і в них потрапляють найрізноманітніші викиди. Це в першу чергу впливає на здоров'я і стан риби, в якій виявлено до 68 різних хвороб, а у 80% риб'ячих косяків спостерігаються процеси мутації.

Про це говорять українські дослідники, наприклад, - академік, професор Національної академії аграрних наук Надія Вовк. Тому, одна справа, коли рибалка впіймає на вудочку декілька рибин для себе, а інша річ - коли її масово продають на ринках і в торговельних мережах. Декілька років тому ми провели експеримент - взяли

рибу, виловлену в рибгоспі, і перевірили в лабораторії біологічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка. В ній виявили паразитів, а частина риби мала ознаки мутації. Тому цю хвору рибу в жодному разі не можна розглядати в якості продукту харчування. За висновками професора Сергія Межеріна, 1998 року вітчизняна річкова риба перейшла межу самовідтворення.

Тому, для відновлення запасів риб, які зникають, потрібно проводити штучне відтворення, проте цим ніхто не займається. Держрибгосп проводив зариблення білим амуром і товстолобиком. Ці травоїдні риби завезені з Далекого Сходу і в наших річках не розмножуються природним шляхом. Коли робили зариблення, сподівалися, що ці риби їстимуть водорості, які заполонили наші водойми. Однак, наші річки позаростали чілімом (вид водорості - ред.), який ні товстолобик, ні білий амур не їдять. До того ж, під час промислового вилову, у сітки крім білого амуру і товстолобика потрапляє щука, сом, судак та інші види наших риб.

Для відновлення наших прісноводних риб, крім штучного зарибнення, потрібно на певний час накласти мораторій на їх вилов промисловим шляхом. Адже той 1% річкової риби, від загальної кількості рибопродукції, яка потрапляє в продаж, жодної ролі не грає. У цивілізованих країнах промисловий вилов на внутрішніх водоймах давно ніхто не проводить. Любителі купують ліцензії на вилов, і ці гроші йдуть в скарбницю. У нас же при вотованому рибальстві тонна ляща коштує 53 грн., щуки - 84 грн., а судака - відповідно, 93 грн. Це ті гроші, на які повинно відбуватися відтворення. Однак, всі розуміють, що для нормального відновлення запасів риби їх недостатньо. Морські види риби, які до нас в основному імпортують, також не завжди високої якості. До того ж, вони містять небезпеку для здоров'я споживачів.

Так, свіжозаморожена риба, яка потрапляє на наш ринок, часто проходить декілька етапів замороження. Купуючи її, люди платять вже не за рибу, яка стає схожою на вату, а за лід. І це ще пів біди. Траплялись випадки, коли наші підприємці купували у норвезьких компаній оселедці, в яких виявили паразитів - анізакіди. Ці хробаки гинуть лише при сильній термічній обробці, якій оселедці ніхто не піддає.

У Норвегії такий улов мають утилізувати коштом фірми, чиї траулери виловили заражені оселедці, натомість, наші купують цю хвору рибу, і знаходять способи завезти її в обхід санітарних служб. Щоб змінити цю ситуацію, необхідно ввести єдиний сертифікат якості на всі рибопродукти. Навіть якщо вони подорожчають на 10-20 копійок, людина чітко розумітиме, що купує якісну, перевірену рибу, яка не нашкодить здоров'ю.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: