Назад до традицій

Share on Facebook

 




Кабінет Міністрів України вніс на розгляд парламенту законопроект № 9707-1 «Про засади органічного виробництва». Якщо документ ухвалять, то в сільському господарстві можна чекати справжньої революції.

67

Сьогодні, як не прикро, попри величезний аграрний потенціал Україна так і не спромоглася освоїти його внаслідок затяжної земельної реформи, чиновницького бюрократизму та хронічного безгрошів’я селян. Наша держава, яку всі провідні економісти називають потенційним аграрним гігантом, не може конкурувати з іншими аграрними лідерами в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції. Проте «взяти» нові ринки органічністю продукції — цілком під силу. Це якраз той випадок, коли наша відсталість може перетворитися на реальну перевагу в боротьбі за європейські ринки та нових споживачів.

Зараз в Україні де-юре не існує органічних продуктів, бо немає закону та стандартів, які регулюють цю сферу й виробництво такої продукції. Із доброї волі виробник «органіки» може пройти сертифікацію у певної міжнародної компанії-сертифікатора та поставити відповідну позначку на етикетці своєї продукції. Але робити це його ніхто й ніщо не зобов’язує. Та й сама сертифікація — процедура тривала (потребує декілька років) і недешева (кілька десятків тисяч гривень). Тож наскільки органічний продукт, який не має жодної сертифікації, залишається тільки здогадуватися. За таких умов покупець незахищений і ризикує загубитися в морі продукції «псевдоорганіки».

Щоб виправити це, автори законопроекту пропонують в органічному виробництві заборонити використання хімічно синтезованих речовин, консервантів, синтезованих барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, генетично модифікованих організмів. У документі також запропоновано запровадити обов’язкову платну сертифікацію для виробництва та продажу «органіки», маркування та обов’язкове використання державного логотипа з написом «органічний продукт». Виробник паралельно може використовувати власний логотип. У разі порушень орган сертифікації матиме право тимчасово призупинити дію сертифіката відповідності або анулювати його.

Ухвалення такого закону збільшить кількість виробників, бо з’являться додаткові гарантії захисту, каже «Дню» голова Асоціації виробників органічної продукції БіоЛан Україна Василь ПАНДУС.

На думку експерта з питань якості та безпечності продукції «Українського клубу аграрного бізнесу» Олександра ВЕРЖИХОВСЬКОГО, дуже позитивним є запровадження маркування органічної продукції. «Сьогодні воно не регулюється, тому на ринку багато «псевдовиробників», які, не порушуючи ніякого закону (бо його просто немає), наносять на упаковки своїх продуктів різні написи, наприклад «органік», «екологічний», «біо-» тощо, навіть якщо продукт не є таким», — каже він. За його оцінками, несправжньою є більше половини всієї органіки на прилавках українських магазинів. Загалом же, каже експерт, частка органічних продуктів — близько 1% від усього обсягу продуктів.

«На кінець 2011 року ринок споживання органічних продуктів в Україні зріс у грошовому вимірі до 5,1 мільйона євро», — деталізує показники галузі за рік у розмові з «Днем» голова правління Федерації органічного руху України Євген МИЛОВАНОВ. Порівняно зі світовим аналогічним показником, понад 60 мільярдів євро — це крапля в морі. Однак темпи приросту радують. «Зростання за рік становило понад 100%. Більш-менш незмінними стали площі під органічне сільське господарство — 270 тисяч га. Щоправда, якщо порівнювати за останні шість років цю цифру, то вона в загальному світовому рейтингу зменшилася: Україна з 18-го перемістилася на 21-е місце за площею сертифікованих сільськогосподарських угідь. А за обсягами ріллі під органічне господарство Україна входить у десятку країн світу», — розповідає він.

Полегшення від появи галузевого закону очікує один із найбільших виробників органічного м’яса та молока в Україні —голова групи компаній «ЕтноПродукт» Олег ЖУКОВСЬКИЙ. Але з другого боку, говорить підприємець «Дню», він боїться, що добра ініціатива, підсолоджена корумпованістю української бюрократії, може зійти нанівець. Щоб здобути сертифікат на виробництво органічної продукції, потрібно пройти неупереджений аналіз, розповідає він. А хто видаватиме сертифікати й підтверджуватиме органічний статус виробника й переробника, запитує виробники й сам відповідає: державна чи акредитована при державній структурі приватна компанія. «У нашій корумпованій державі будь-чого можна очікувати», — підсумовує він. Підприємець не виключає варіанта, що хабарі направо й наліво «роздаватимуть» такі сертифікати. Сьогодні Жуковський добровільно сертифікує свою продукцію за європейськими стандартами й не має наміру відмовлятися від цього навіть після ухвалення закону. Європейський та український сертифікати, на його думку, відкриють дорогу до зовнішніх ринків та допоможуть знайти шлях його продукції до шлунків українців.

68Є питання і пропозиції до законопроекту в експертів. Вержиховський вважає поданий до Ради документ рамковим. Важливі для галузі питання відкладають на пізніше, зокрема створення центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері органічного виробництва та прописання детальних правил органічного виробництва.

На думку голови правління Федерації органічного руху України, для ефективного розвитку «органіки» доречно передбачити й фінансову підтримку виробників та переробників такої сировини, пропаганду культури споживання органічних продуктів та підтримку в боротьбі проти псевдоорганіків. «Я — за введення державної фінансової підтримки сертифікованих виробників органічних продуктів. У Європі (залежно від спеціалізації сільгоспугідь) фермери отримують з бюджету від 30 до понад 1000 євро на 1 га. У сусідній Молдові ця цифра становить 23 — 50 євро. 50 євро — це той мінімум, із якого варто починати таку підтримку в Україні», — деталізує він дальший план із підтримки газу. Однак в такому разі треба бути обачними, щоб не вийшло так, що це буде єдиним стимулом при переході на органічне виробництво. Світовий досвід показує, що фермер має розуміти та усвідомлювати особливості органічного виробництва. Інакше бюджетне дотування може вилитися в те, що споживачі не отримають справді органічного продукту, каже він.

«Минулого року колишній міністр сільського господарства Німеччини Рената Кунаст виступила з ініціативою щодо надання фінансової підтримки в ЄС виключно господарствам, які особливу увагу приділяють екологізації агровиробництва, щоб не складалася ситуація, коли однією рукою калічать землю і людей, а другою — лікують, — розповідає Миловано. — Можливо, в Україні теж варто прислухатися до цієї думки, зробивши органічне виробництво приоритетним напрямком розвитку АПК на найближчі роки».

Із цим погоджується Вержиховський. Але, на його думку, не єдиним законом треба боротися за чистоту ряду органічної продукції. Було б добре, якби паралельно з галузевим законом, каже експерт, було ухвалено державний стандарт з виробництва органічної продукції, який ѓрунтуватиметься на основі європейського стандарту.

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: