Прогрес органічного руху в Україні

Share on Facebook

hermann

Близько 6 років тому про органічні продукти та органічне сільське господарство в Україні було відомо лише обмеженому колу спеціалістів. Площа під органічним сільським господарством була відносно незначною, а виробництво – експортоорієнтованим.

Сьогодні ж ситуація змінилась. Політики, журналісти, фермери та інші організації, а також, що найважливіше, споживачі вивчають все більше інформації про органічні продукти та органічний рух загалом.

Історично склалось, що в Україні були таки піонери органічного виробництва навіть за радянських часів. Прикладом є сільськогосподарське господарство «Агроекологія» з Полтавської області. Ще раніше покупці із Західної Європи почали налагоджувати зв’язки з місцевими фермерами та сприяти переходу їх до органічних методів господарювання. Ідея була й лишається такою, що родючі ґрунти та величезні господарства України пропонують кращі і дешевші виробничі можливості й умови постачання продукції на міжнародні ринки.

На відміну від цих першопрохідців органічного виробництва, лише обмежене коло людей усвідомлює потенціал України. Серед них – Федерація органічного руху України та активний її член – ТОВ «Украгрофін». Ключові тут не лише родючі продуктивні землі, а й місткий внутрішній ринок, який охоплює населення в 46 млн. чол.

Починаючи з 2003 р. проекти розвитку органічного руху України підтримують Швейцарія, Нідерланди, Німеччина та інші країни.

Нині діють декілька проектів, ще деякі – в процесі розроблення. Дуже важливо, що українські організації беруть активну участь у розвитку та просуванні органічного руху. Саме вони мають безпосередній вплив на українську внутрішню та міжнародну сільськогосподарську політику, співпрацю з ЄС, Світовим банком тощо.

Зокрема, наприклад, німецька компанія Ecoland Grains & Legumes та Organic Services разом із Федерацією органічного руху України та компанією «Украгрофін» започаткували аграрний проект розвитку органічного виробництва на прикладі вирощування органічної сої протягом 2005-2008 рр. Мета цього проекту була закладена в набагато ширшому масштабі, водночас містила мотивацію для всіх зацікавлених осіб, які важливі для розвитку органічного виробництва та ринку органічних продуктів в Україні.

За цей невеликий період у всіх куточках України було проведено безліч семінарів і тренінгів спільними зусиллями університетів, місцевих консультантів та інших спеціалістів. Органічні семінари викликали значний інтерес серед українських фермерів, які своєю чергою поділяються на дві групи: одна – так звані присадибні господарі, які вирощують продукцію для власних потреб та, можливо, для місцевого ринку; інша – великі господарства, орієнтовані на глобальний ринок.

Склалась така ситуація, що дрібні фермери не бачать потреби формально проходити процес сертифікації, щоб отримати органічний сертифікат, через усю цю бюрократичну тяганину та високу вартість сертифікації. Крупнотоварні ж господарства не вірять, що органічне виробництво дасть їм шанс самодостатньо почуватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, навіть якщо продаж конвенційної продукції також передбачає певний ризик, оскільки ринкові ціни постійно коливаються.

Попри світову продовольчу кризу та зростання населення світу, сільське господарство має багатообіцяльне майбутнє. Отже, чому фермер повинен брати на себе ризик переходу до органічного виробництва, якщо, здається, легко вести агровиробництво, застосовуючи пестициди та мінеральні добрива?

Коли започатковувався проект вирощування органічної сої, в Україні практично не вирощували ГМ-сортів цієї культури. Ми побачили шанс відкрити новий ринковий сектор для органічного виробництва в Україні, оскільки вирощування органічної сої в інших куточках світу проблематичне у зв’язку з тим, що високий процент загальної площі під соєю вже є генетично модифікованим. Ринкові умови та великий інтерес транснаціональних компаній вели крок за кроком до поширення ГМ-сої і в Україні, навіть при тому, що це офіційно не дозволено урядом держави. Вистачило всього 5 років, щоб виробництво деяких культур перетворити значною мірою на генетично модифіковане. Політики й експерти аграрного сектору України, які не довіряють майбутнім перспективам органічного сектору, підтримують конвенційний шлях розвитку українського сільського господарства, поповнюючи ряди тих, хто ще й досі мислить застарілими та/чи хибними уявленнями.

Чи є підстави для песимізму? І так, і ні.

Так, тому що шанс позиціонування України як виробника органічних продуктів для внутрішнього та міжнародного ринків поступово втрачається. Є деякі аспекти, які сигналізують, що суспільство вступає до відповідального та стійкого майбутнього, наприклад, через розвиток органічного виробництва, відновної енергії та піклування про природні ресурси й збереження біорізноманітності. Країни, які відповідально працюють у цьому напрямку, без сумніву, мають більше шансів в умовах глобальної конкуренції та позиціонування.

Ні, тому що, попри інтенсифікацію сільського господарства України, органічне виробництво та органічний внутрішній ринок розвиваються. Більше фермерів, більше організацій, більше переробних підприємств та споживачів сприяють розвиткові молодого органічного ринку. Ні, бо органічне виробництво й органічні продукти є важливими чинниками майбутнього розвитку та успіху.

Що ж необхідно для подальшого розвитку? Найважливіше, що люди все більше дізнаються про переваги органічного виробництва та органічних продуктів: збереження енергії, зменшення викидів CO2, вища родючість ґрунту, чиста вода, заборона використання пестицидів, ГМО, збереження біорізноманітності, здорова їжа тощо. Лише навчання, роз’яснення та пропаганда переваг органічних продуктів для споживачів дасть органічному секторові України шанс на життя. Громадські кампанії та підтримка дуже важливі для досягнення цієї мети.

Тиск на уряд, політикум та адміністративний апарат надзвичайно суттєві. Беручи це до уваги, Федерація органічного руху України та Organic Services вирішили в 2008 р. провести першу міжнародну конференцію «Розвиток органічного сектору в Центральній/Східній Європі та країнах Середньої Азії» саме в столиці України – Києві. Кооперація, дослідження, обмін знаннями та досвідом надзвичайно істотні, особливо на стадії зародження та розвитку нового сектору економіки, а не тоді, коли організаційні структури вже сформовані. У вересні 2009 р. було проведено вже другу конференцію в м. Тбілісі, Грузія. Зважаючи на схвальні відгуки та позитивний резонанс від проведених перших двох конференцій, уже розпочалась підготовка й до проведення третьої конференції в 2010 р.

Впевнений, що Україна знайде своє місце в органічному світі, адже її потенціал надзвичайно великий.

 

Герральд Херрманн

директор компанії Organic Services GmbH,

колишній Президент IFOAM

Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 01-02 (05)' 2010

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: