Шлях до ефективного землеробства

Share on Facebook

 

У 1920 році “органічного” землеробства ще не існувало. Але всі селянські наділи тоді були насправді набагато більш “органічними”, аніж сьогодні. Наразі так працюють тільки деякі з них.


землеробство

В ті далекі часи селянські господарства були “закритими”, самодостатніми комплексами. Ніякі штучні добрива тоді не використовувалися — хімічна промисловість ще не відкрила для себе сільське господарство.

Землеробство було органічним у повному розумінні цього слова і без будь-якої власне потреби вживати цю назву. Сьогодні ж помилково вважають, що застосування “органічних” добрив (тваринного або рослинного походження) саме по собі і є органічним землеробством. Органічне землеробство — це обробіток землі відповідно до земної та космічної організації.

Сучасне “органічне”, а також частково так зване “біодинамічне” землеробство розпочалося з усе зростаючого використання “органічних” добрив, які, подібно до штучних добрив, містять розчинний у воді азот (напр., кров та кістки, рибна емульсія, курячий послід).

На багатьох традиційних молочних фермах Австралії постійне використання азоту після кожного загінного випасу худоби призводить до зникнення бобових і до розростання трави після появи вівса.

Азотне удобрювання — це нонсенс; воно не дає жодного практичного ефекту навіть в монокультурних садках, де належним чином застосовують зелені добрива та колоїдний компост.

Там, де водорозчинні солі додаються до ґрунтової води, необхідне для рослини поглинання води виявляється переобтяженим цими “вільними” мінералами. В цьому випадку природний план поглинання поживних речовин, що керується Сонячним теплом, не відбувається, і неприродно великі рослини ростуть немов на дріжжах переповнені азотно-фосфорно-калійним добривами.

Комплексні азотно-фосфорно-калійні добрива — це солі. Коли їх штучним шляхом вводять у рослини, рослинна клітина змушена протидіяти підвищеному вмісту солі таким самим підвищенням вмісту води, тому що рівновага вмісту солі та вод — це неодмінна умова подальшого існування. Цим пояснюється надмірний ріст і знебарвлювання (синьо-зелений колір) таких рослин. Крім того, збільшення стінок клітин негативно впливає на стійкість овочів та фруктів при зберіганні, а збільшене листя приваблює комах.

Поглинання нітрифікованої води і поїдання нітрифікованих кормів спричиняє метаемоглобанемію, ацетонемію, безплідність тощо, а також погіршує стан здоров’я в цілому (напр.., мастит).

Наші органи нюху також треба використовувати з об’єктивністю. Так, від поля в 50 га, засіяного з використанням азотних добрив, величезною синьо-зеленою капустою, йде характерний “сморід”. Коли вариш таку капусту, то від неї тхне весь дім, а у каструлі залишається на диво мало самої капусти, порівняно з її первісними розмірами, через відносно високий вміст води у рослині. Від тих, хто їсть таку капусту, теж неприємно тхне.

Корови, які змушені їсти подібні, з підвищеним вмістом нітратів корми, швидко “пухнуть”, а від їхнього кізяка “смердить”. На відміну від них, гній біодинамічних корів має дещо “солодкуватий” запах і не приваблює мух. Таким же чином м’ясних мух не приваблюють “чисті” біодинамічні вівці. Личинки мух тут не є проблемою, як у випадку з “брудними” звичайними вівцями, яких треба щоденно перевіряти та застосовувати хімікати.

Зауважу також, що з гною, взятого з конвенційних ферм, навіть за умов невикористання отруйних хімікатів, виходить не такий цінний компост, як з біодинамічного гною.

Наприкінці ери старого, природного землеробства повстав імпульс створення нового грунту, який дала біодинаміка. При належному застосуванні з’являється шанс створення нового грунту з піску. Таким же чином були відновлені загублені грунти на конвенціональних фермах — навіть там, де протягом багатьох років використовувалися вбивчі хімікати чи гербіцид суцільної дії “раундап” у все зростаючих кількостях зі 100-процентним збиранням врожаю.

Традиційно гній зі стійла та солом’яну суміш закладають в квадратні купи за межами європейських фермерських садиб і потроху використовують кожного дня. За таких умов навряд чи відбувається хоча б якийсь процес компостування, але ця суміш розкладається раніше, гній з водорозчинними азотно-фосфорно-калійними добривами, які в ньому містяться, все ще дають життя живому населенню. Але на грунтах з низькою біологічною активністю, на які впливає забруднення і “сучасні технічні прийоми”, стійловий гній стає проблемою для здоров’я рослин. Крім того, тут постійно трапляється змив азотно-фосфорно-калійних добрив. За таких умов традиційне використання гною тільки шкодить.

Гній треба компостувати так, щоб перетворити його на колоїдну масу по типу “п’ятисотого”, щоб поза цим колоїдом не залишалося ніяких водорозчинних азотно-фосфорно-калійних добрив.

Поверхневе компостування стало головною новою частиною біодинамічного методу. Воно дає можливість біодинамічним препаратам активізувати великі площі поза межами застосування компосту. На великих фермах — де тварини випасаються на волі круглий рік, навіть на снігу — родючість грунту поліпшується розкиданням гною по всій фермі поперемінно. Гній далі розподіляється регулярним боронуванням, в іншому випадку, як це ми спостерігаємо в усьому світі, старі гноярки вкривають огороджені пасовищні ділянки, як віспини. І хоча велика синьо-зелена рослинність навколо старих гноярок може подобатись деяким людям, корови не поспішають випасатися в таких місцях, поки їх не примушують. Ця густа рослинність виявляється гіркою на смак через вміст розчинних азотно-фосфорно-калійних добрив у гної і небезпечною для здоров’я. Решта пасовища не отримує азотно-фосфорно-калійних добрив належним чином і витоптується худобою. Від цього трави поступово стає “все менше”, відповідно скорочується заглиблення коріння, і багато видів рослин повністю зникають. Боронування запобігає цьому дисбалансу.

Беручи до уваги європейські умови та ущільнені грунти, тотальне поверхневе компостування та ротація сівозміни на постійних пасовищах спочатку можуть здатися “нездійсненним” завданням. Проте багаторазова врожайність пасовищних культур, яка не переривається культивацією, дає найкращий шанс відновленню структури грунту і утворенню гумусу.


Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 11 (12)' 2010

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Ваш адрес почты:
Комментарий: