На велосипеді по Україні

Share on Facebook

muddybike

Користуючись люб’язно наданою мені українськими колегами нагодою, я радий поділитися з читачами нового журналу «ORGANIC UA» враженнями від своєї 5-тижневої подорожі Україною. Ще раніше я мав приємну нагоду ознайомитися з багатьма Вісниками Федерації органічного руху України, які, як я розумію, стали в значній мірі прообразом нового видання. Я впевнений, що це чудова ідея почати видавати подібний журнал. Тому, користуючись нагодою, передаю сердечні вітання творцям та читачам нового журналу «ORGANIC UA» від себе особисто, своїх колег та від редакції міжнародного журналу «Organic Standard».

У період з 2 листопада по 9 грудня 2008 р. я мав приємну можливість проїхати на своєму загартованому часом та дорогами велосипеді через всю Україну. Я перетнув польський кордон недалеко від Львова і завершив свою подорож у Криму, де з Сімферополя вилетів разом із своїм велосипедом далі до Стамбулу. На цю подорож я витратив майже увесь час моєї відпустки після декількох років безперервної роботи. Ще знаходячись під враженням від поїздки, хотів би освідчитися у любові до цієї країни та її народу. Не знаю чому, проте там, звідки я приїхав, Україна, на жаль, ще немає значного позитивного іміджу. «Навіщо тобі їхати до України? - питання, яке мені задавали. – Тим паче на велосипеді!» А після того, як вони дізналися, що я планую подорожувати у листопаді, більшість моїх знайомих вирішила, що у мене почалося серйозне помутніння розуму. Але, як я вже згадував, врешті-решт, я надзвичайно переконаний, що Україна – велична країна! Завдяки найсмачнішій їжі, пейзажам, ландшафтам, які заворожують і не залишають байдужими. І головне – завдяки українському народу – прекрасному, привітному, завжди готовому прийти на поміч. Якби ж я ще знав і українську або хоча б російську мову!happy-biker

Коли подорожуєш на велосипеді, ти отримуєш унікальну можливість відчути, що і як відбувається у сільському господарстві. Адже, Україна – Божою ласкою, воістину велика аграрна держава. Поля, поля, усюди поля, наскільки можна окинути оком. І це притому, що багато сіл ховаються по долинах, і не завжди просто їх побачити! Сільське господарство в Україні – досить дивна суміш майже натурального господарства, коли люди утримують корову та декілька курей і, на противагу, просто величезних агрохолдінгів. Розміри полів повністю можуть бути порівняні з американськими преріями! Але у той же час то тут, то там посеред цих величезних полів ви можете побачити чоловіка з косою, який заготовляє сіно для своєї корови… Подібна комбінація – унікальна, і я дуже сумніваюсь, що так триватиме ще багато часу. Наскільки я знаю, нещодавно більша частина центральної, південної України була степом, перш, ніж її почали використовувати для сільськогосподарських цілей. В той же час, думаю, що певне зменшення площі під ріллею, і, відповідно, деяке збільшення площ лісів у загальному ландшафті, принесло б корись усім і кожному, особливо дикій природі. Звісно ж, це б забезпечило не лише зменшення ерозії грунтів, але і кращий захист полів від вітру та затишок для подорожуючих велосипедистів!

 Усе своє свідоме життя я присвятив органічному сільському господарству, органічним продуктам, і тому все побачене я сприймаю через призму свого життєвого досвіду. Мене дуже здивував той факт, що тут утримують зовсім невилике поголів’я м’ясних порід худоби, так само як і овець на випасі. Я маю на увазі, що з самого початку степ був створений Господом для того, щоб бути пасовищем, чи не так? Більша частина корів, яких я бачив під час своєї подорожі, були молочних порід. Удень вони випасаються, а на ніч господарі забирають їх додому. З усього побаченого ризикну припустити, що у цій країні існують прекрасні умови для організації свого роду ранчо (скажімо, близько 200-1000 корів у господарстві). Може, не всі мене зрозуміють. Звичайно ж, я знаю, що у кінцевому результаті за подібних методів господарювання буде отримано меншу кількість продуктів, ніж коли на цій землі вирощувати пшеницю чи кукурудзу для кормових цілей. Проте, я все ж глибоко переконаний, що збільшення безпривязного, пасовищного скотарства (у формі ранчо), мало би сенс. В Україні площа сільськогосподарських угідь настільки велика, що вона може собі це дозволити. А це б значно сприяло збільшенню біорізноманіття. Крім того, я впевнений, що подібна екстенсивна конверсія земель була б доцільною з точки зору перспективи скорочення викидів вуглекислого газу. Україна повинна лобіювати розгляд питань скорочення викидів вуглецю від сільськогосподарської діяльності на пост-Кіотських переговорах.

Звісно ж, під час своєї української подорожі я відвідав д-ра Євгена Милованова і його колег з Федерації органічного руху України. Серед іншого, я скористався нагодою побувати у величезному органічному господарстві в районі Чаплинки-Каланчака у Херсонській області. В Україні практично усі органічні продукти вирощуються для їх наступного експорту. Внутрішній же органічний ринок в Україні поки що починає формуватися. У магазинах я поки бачив лише декілька видів імпортних органічних продуктів, переважно це дитяче харчування. Хотів би відмітити, що більшу частину тих культур, які вирощуються, навряд чи можна розглядати як достатній базис для розвитку первинного споживчого ринку, який тільки починає формуватися. Маю на увазі, що люди фактично не їдять просто соняшник, пшеницю чи ріпак, а надають перевагу продуктам їх переробки. Зважаючи на свій багаторічний досвід скажу, що набагато простіше здійснювати маркетинг тих органічних продуктів, які не потребують переробки або ж переробка, яка здійснюється на шляху між фермером та споживачем – мінімальна. Перш за все, це – фрукти та овочі, так як саме при виробництві цих продуктів використовується більша кільксть пестицидів, чим зазвичай. Багато людей вже стурбовані такою ситуацією, або починають більше звертати на це увагу, як тільки отримають достатньо об’єктивної інформації.

gr-main-square-krakowТак як моя подорож відбувалася у листопаді, коли більша частина сільськогосподарських робіт уже завершилась, мені, на жаль, фактично не вдалося побачити власне сам процес виробництва. Отже, давати будь-які рекомендації з приводу можливого покращення діяльності українських органічних господарств – важко. Однак, в чому я переконаний, так це в тому, що надзвичайно важливо, щоб органічні господарства в Україні приділяли більше уваги створенню біорізноманіття. Слід розглядати питання дещо ширше, ніж просто повторювати ствердження «не використовувати хімікатів». Слід задуматися над тим, як цей клаптик землі, за який я відповідаю, зробити кращим місцем для життя людей, тварин, для всієї дикої природи? Що може бути прекрасніше? І коштувати це буде зовсім невеликих грошей!

Прикладів для наслідування у Європі багато. Україна повністю здатна та гідна того, щоб не тільки повторити кращий досвід, але і стати прикладом для інших.

Хотів би ще раз висловити подяку Євгену, Андрію, Геннадію, Олександру, Сергію та іншим членам Федерації органічного руху України за їх щиру гостинність. До зустрічі в Україні найближчим часом!

 

Гуннар Рундгрен (Швеція)

колишній Президент IFOAM

Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 01' 2009

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Ваш адрес почты:
Комментарий: