ГМО в органічному сільському господарстві

Share on Facebook

 

analityka-fiebl-gmo

Ніде в світі в органічному землеробстві не використовують ні генетично модифікованих організмів (ГМО), ні отриманих з них матеріалів. Згідно із законодавством ЄС органічним фермерам заборонено використовувати ГМ-посіви (EG 834/07). Однак традиційні фермери дедалі більше культивують генетично модифіковані рослини, особливо в Північній та Південній Америці, а також у Європі (здебільшого в Іспанії). Все більше продуктів ГМ-мікроорганізмів використовують як у харчовій, так і кормовій промисловості. Водночас зростає ризик ГМ-забруднення і в органічному виробництві. Ця стаття містить інформацію, що сприятиме поширенню органічного виробництва, убезпеченого від ГМО.

 

Що таке генна інженерія

Традиційні методи селекції основані на випадковому перегрупуванні наявних генів двох близьких батьківських рослин. Генна інженерія уможливлює переміщення окремих генів у рослини або тварини навіть від неспоріднених організмів, таких як гриби чи бактерії.

Однак насправді це доволі складний технічний процес. Створювані в лабораторії гени-компоненти (особливі плазміди чи інші вектори) випадково зрощуються з хромосомою. У процесі комплексного відбору обирають рослини, що містять новий ген-компонент. Генна інженерія може сконцентрувати всю генетичну інформацію, що можливо лише в лабораторних умовах.

Сьогодні 70% ГМ-рослин у всьому світі – це гербіцидно-резистентні посіви (соя, ріпак, кукурудза). Відповідний гербіцид не шкодить урожаю, але водночас вже після першої обробки він надзвичайно дієвий у знищенні всіх видів бур’яну. З цього випливають менші операційні витрати. Проблема в тім, що недобірні гербіциди можуть знищувати цінні рослини. Як наслідок, виникає все більше й більше гербіцидно-резистентних бур’янів.

Напади комах – ще одна сільськогосподарська проблема, яка призводить до втрат урожаю та зниження якості продукту. Зокрема, дослідники взяли бактеріальні гени від Bacillus thuringiensis, запрограмованого як природний інсектицид (БТ-токсин), що використовується в органічному виробництві, й помістили їх у посіви (бавовна, кукурудза). Якщо рослини виробляють власний БТ-токсин, вони самотужки здатні захиститися від певних видів комах. Тож фермерам уже не обов’язково вдаватися до хімічних інсектицидів. Але використання комахорезистентних посівів може зашкодити корисним комахам й іншим нецільовим організмам, наприклад, метеликам.

У лабораторії трансгенні рослини були запроектовані на опір вірусним і грибковим інфекціям або пристосування до умов навколишнього середовища. Зміни в якості харчів та переробки наразі перевіряють на рослинах з експериментальних полів і лише потім висаджують у природі. Сучасні генно-інженерні рослини створені для спрощення методів виробництва. Досі не виведено ГМ-рослин, які могли б поліпшувати поживну здатність, стабільність урожаїв, краще зберігатися, оптимально пристосовуватись до особливостей місцевого клімату, мати поживну динаміку. Крім того, генетичні інженери поки не знайшли способу розв’язання більшості проблем, з якими стикаються культури глобального значення: пліснява, ламкість стебла, плямистість листків пшениці, гниль картоплі, жуки-хижаки, довгоносик та мошка капустяного листя в олійному ріпаку. Також не подолане найбільше захворювання, наприклад, кукурудзи – стеблова й суха гниль. Запропонованих генною інженерією способів позбутися проблем зі шкідниками та хворобами внаслідок їхньої великої здатності пристосовуватись теж бракує. Адже ті генетично настільки мінливі або здатні адаптуватися так швидко, що генна інженерія навряд чи зможе запропонувати довгострокові рішення.

 

У ЄС нині культивується лише БТ-кукурудза MON 810. Але культурних сортів насіння, що містять цей ген-компонент, у загальному каталозі ЄС зареєстровано 99. ГМ-насіння комерційно доступне й продається в сільськогосподарській торгівлі.

Площа посівів ГМ-рослин у ЄС 2008 р. порівняно з попереднім роком дещо зменшилась, оскільки у Франції було заборонено культивування генетично модифікованої БТ-кукурудзи. Попереднього року БТ-кукурудзу культивували на площі 21 000 га. За статистикою ЄС, площа була майже компенсована сильним приростом загалом у Чехії, Румунії та Польщі (**включно з ГМ-соєю).

 

Культивація ГМ-рослин у ЄС (га)

                                          2005              2006              2007           2008

Іспанія                               53,225          53,667           75,148             79,269

Франція                             492               5,000             21,147                 -

Чехія                                 150               1,290              5,000               8,380

Португалія                         750               1,250              4,500               4,851

Німеччина                         *342              947                 2,685              3,171

Словаччина                          -                30                    900                1.900

Румунія                        **110,000        **90,000             350                7146

Польща                                -                100                   320               3,000

Загалом ГМ-кукурудза 54,959           62,284          110,050          107,717

 

Чому органічне фермерство не використовує ГМ-посівів

Виробничі системи «органічне фермерство» та «конвенційне фермерство» (з ГМ-рослинами) ґрунтуються на різних наріжних принципах: органічне землеробство не використовує синтетичних хімічних пестицидів, гербіцидів і добрив. Якщо потрібно вжити прямі заходи контролю, можуть використовуватися різні речовини природного походження (наприклад, витяжки з рослин), зокрема й для біологічного захисту.

Органічне виробництво прагне закритих поживних циклів. Сівозміна різноманітна й збалансована, землю культивують обережно, і родючість ґрунту контролюють за допомогою відповідних компостів, зелених добрив та пару. Культурний краєвид збагачується екологічними структурами, розмаїття рослин і тварин розширюється. Тому органічне фермерство наголошує, що виробничі проблеми не слід розв’язувати одноразовими методами (наприклад, дуже ефективні пестициди, високорезистентні культиватори тощо). Забезпечити тривалість рішень може лише комбінований вплив різноманітних заходів: метод культивації, вибір розмаїття, екологія ландшафту, корисні комахи, пестициди, не шкідливі довкіллю, та системи прогнозування.

 

Метелик кукурудзяний (Ostrinia nubilalis) – один із серйозних шкідників у монокультурах кукурудзи й трапляється в Європі, Східній Азії, Північній Африці та Північній Америці. Втрати врожаю – близько 20% по всьому світу.

Личинка метелика кукурудзяного спочатку харчується листям, потім перебирається на стебло і стрижень кукурудзяного качана. В Європі в органічному й інтегрованому землеробстві метелика кукурудзяного контролюють за допомогою оси-паразита Trichogramma. Як превентивні засоби застосовують переорювання кукурудзяної стерні тощо. Це забезпечує ефективне знешкодження комахи.

Блощиця кукурудзяна (Diabrotica vigifera) – поширений у Європі шкідник. Diabrotica – проблема в монокультурній системі вирощування кукурудзи. Личинка блощиці починає своє життя зі з’їдання коренів. Згодом вона проникає в пошкоджені корені й дістається внутрішнього стовбура. Кукурудза з пошкодженим корінням може впасти до жнив, що у важких випадках спричинює втрату 80% врожаю. В органічному землеробстві інвазія контролюється сівозміною.

У ГМ-кукурудзу впроваджено ген, що виробляє токсин ґрунтової бактерії (Bacillus thuringiensis). Згадані блощиця та метелик гинуть, харчуючись так званою БТ-кукурудзою.

 

Аспекти

Органічне фермерство

Генна інженерія (ГІ)

Основні принципи та етична позиція

Гасло: «Ціле – краще, ніж сума частин».

Прагне економічного, соціального й екологічно життєздатного виробництва.

Високо цінується гідність живого.

Негативний вплив на агроекосистеми мінімальний.

Гасло: «Ціле – сума частин».

 

Прагне простого виробництва з високими врожаями.

Вплив на рослину/тварину та взаємодія всередині екосистеми загалом ігнорується чи невідомий.

Фермер/знання

Значні ноу-хау й основне право приймати рішення.

Основані на ґрунтовних емпіричних знаннях і навичках фермерів та сучасних дослідженнях для забезпечення новими інноваційними технологіями.

Більшість ноу-хау стосуються агроіндустрії.

 

Соціальні та економічні аспекти

Увага приділяється соціально-політичним процесам і змінам.

Адаптація до місцевої ситуації.

Розмаїття рослинних видів і худоби – громадське благо з великою культурною вартістю.

 

Універсальні види й домішки без адаптації до місцевих умов.

Витіснення місцевих адаптованих культур.

 

Хлібні злаки та худоба – об’єкти комерційного використання (патентування).

Залежність від мультинаціональних компаній.

Капіталомісткий розвиток.

Аспекти продукту

Мета: продукт з високими (життєвими) властивостями.

Мета: продукт з оптимізованим вмістом специфічних компонентів.

Виробничі та екологічні аспекти

Ризики генерування стійких шкідливих організмів мінімальні.

Промоція природної здатності до саморегуляції, включаючи здоров’я та витривалість ґрунтів, рослин і тварин.

Ґрунтовне розв’язання проблем.

Ризики відомі, й протоколи контролю резистентності поширюються серед фермерів, але не завжди використовуються. Боротьба із симптомами.

 

Чому і як генна інженерія завдала шкоди органічному фермерству

 

Органічні фермери вирішили не використовувати ні генетично модифікованих організмів, ні їхніх похідних. Але продукти ГМ-рослин нині продаються глобально. Харчова й кормова промисловість переробляє численні похідні генетично модифікованих мікроорганізмів, такі як ензими та вітаміни. Органічне фермерство, попри це, не є закритою сільськогосподарською системою. Хоч воно й має на меті створити закриті цикли, потрапляння ГМО може статися в багато способів.

 

Рослинництво. Зараження органічних полів можливе в країнах, де культивують ГМО через повітряне запилення (вітер, комахи), або ж унаслідок розповсюдження трансгенного насіння чи рослин. Задля уникнення цього слід додержуватися прийнятного відокремлення. Найкращий спосіб від небажаного запилення – це території або країни, вільні від ГМ-технології.

Обмінюватись сівалками чи збиральними машинами слід лише серед органічних ферм, на територіях, де не культивують ГМО, адже в іншому випадку ризик зараження занадто великий.

 

Насіння. Існує ризик зараження насіння ГМО. Технічне зараження можна мінімізувати завдяки оптимальній мережі перевірки доставки продуктів. Насіння має надходити із сертифікованого органічного виробництва. Відстані між полями з органічними посівами та з використанням ГМО треба встановити на міжнародному рівні, або виробництво насіння слід провадити на вільних від ГМО територіях.

Домішки, інгредієнти та засоби переробки. Дозволені домішки (обробка рослин, засоби контролю мух і домішки в силос, добрива та присадки в ґрунт, продукти для боротьби з хворобами бджіл, ектопаразити й дезінфектори, засоби очистки доїльного обладнання) іноді містять критичні компоненти, продуктом походження яких могли б, наприклад, бути ГМ (кукурудза, соя тощо). Саме тому від 2002 року виробники всіх критичних компонентів зобов’язані надавати документи, що підтверджують невикористання ГМО.

 

Корми. Щодо кормів можливі різні шляхи зараження. Саме тому виробник повинен надати відповідний сертифікат і підтвердження, що кормові компоненти (наприклад, вітаміни) не містять ГМО. Органічні й традиційні корми задля уникнення зараження слід переробляти на відокремлених безпечною відстанню устаткуваннях.

Транспортування та переробка. Для мінімізації ризику зараження відкритих органічних продуктів слід застосовувати якомога менше перевантажень (найкраща процедура – це завантаження в контейнер невдовзі після збору врожаю). За можливості перевантаження та збір органічних продуктів необхідно провадити тільки на устаткуваннях, через які не проходять ГМ-продукти.

Аби зменшити ризик зараження ГМО під час транспортування, потрібно використовувати якомога більш закриті, чи за належних умов очищені, транспортні контейнери.

Переробка. Якщо традиційні й органічні продукти переробляються на одному устаткуванні, є ризик зараження, адже повне очищення неможливе в разі подрібнених продуктів, наприклад, на млинах. Слід забезпечити окрему переробку ГМ та органічних продуктів. 

 

Висновки

Використання генних технологій суперечить принципам органічного фермерства. Саме тому органічне виробництво в усьому світі не допускає використання генетично модифікованих організмів чи їх продуктів.

Системи постачання органічних продуктів пропонують низку заходів, аби гарантувати чистоту від ГМО, наприклад, поліпшений контроль виробництва в критичних точках, вилучення небезпечних речовин, продаж через Інтернет продуктів без ГМО. Для захисту сільського господарства без ГМО слід застосовувати й інші заходи, зокрема й на соціально-політичному рівні



    Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 02' 2009

Добавьтe Ваш комментарий

Ваше имя (псевдоним):
Ваш адрес почты:
Комментарий: