На Землі Сакартвело

Share on Facebook

Розвиток органічного виробництва, міжнародна конференція

У Тбілісі відбулася 2-га Міжнародна конференція «Розвиток органічного сектора в Центральній/Східній Європі та країнах Центральної Азії». Вона стала логічним продовженням 1-ї Міжнародної конференції, яка навесні минулого року відбулася в столиці України. Організаторами заходу цього разу стали Федерація органічного руху України, Асоціація біологічних господарств «Елкана» (Грузія), Державний аграрний університет Грузії та Органік Сервісіз ГмбХ (Німеччина). Участь узяли 197 представників із 22 країн.

Учасники конференції визнали, що в Грузії накопичено значний досвід в органічному русі. Про його складові гостинні господарі розповідали на пленарних засіданнях, під час ознайомлення з органічними господарствами.

Майбутнє – за органічним виробництвом

Грузія – країна давніх аграрних традицій, батьківщина низки культурних рослин. Багаті природні умови дають можливість виробляти вино і мед, вирощувати фрукти, овочі, чай... Але складний гірський рельєф, малоземелля ускладнюють конкурентоспроможність фермерів на ринку масової та дешевої продукції. Тому майбутнє сільського господарства, в якому традиційно зайнято більше половини населення, в Грузії вбачають у розвитку органічного виробництва.

Директор Асоціації біологічних господарств «Елкана» Маріам Джорджадзе розповіла учасникам конференції, що асоціація діє з 1994 р. Мета «Елкани» – поліпшення соціально-економічного становища населення, захист навколишнього природного середовища.

Історія асоціації – це тернистий шлях, здобутий ціною ентузіазму та наполегливої праці багатьох людей. З 1996 р. «Елкана» є членом Міжнародної федерації органічного сільськогосподарського руху (IFOAM). Завдяки зусиллям «Елкани» прийнято Закон про органічне господарювання у 2007 р. Того ж року асоціація отримала сертифікат якості ISO 9001:2000.

У процесі становлення перебувають нині акредитація та органи сертифікації. Важливими факторами є національні стандарти й гармонізація стандартів регіонів. Значна робота проведена сертифікаційними органами Грузії, Вірменії та Азербайджану, – тож Кавказ користується практично одним логотипом. Знайшли підтримку з боку сертифікаційних органів багатьох країн, але поки бракує достатньої підтримки з боку уряду Грузії. Тому цілком і повністю залежимо від організацій-донорів – із Німеччини, Швейцарії, Нідерландів.

За якими напрямами працює «Елкана»? Однією з головних сфер діяльності є консультативна служба в галузі біогосподарювання. Якщо 1994 р. асоціація налічувала 15 фермерів, то 2006 р. – уже 600. Відмовившись від механічного підходу, всі зусилля спрямували на підвищення якості біогосподарств. 2007 року їх залишилося три сотні. Тепер, як зазначила пані Джорджадзе, кількість зростає, але лише завдяки «реальним органічним фермерам». Ми переконалися, що саме органічне сільське господарство може допомогти фермеру покращити свої умови життя, зміцнити економічний стан.

«Елкана» пропонує своїм членам різні пакети послуг. У столиці та регіонах відбуваються ярмарки, на яких активно пропагуються власні органічні продукти. Відділи органічної продукції відкриваються у магазинах, кафе. Влаштовуються дегустації органічних страв. Учасники міжнародної конференції мали змогу переконатися в наявності продуктів, вироблених згідно з органічними стандартами, у супермаркетах Тбілісі та інших міст. Споживачам пропонують мед, соки, чай, нут, чіпу, боби, чечевицю, горіхи та фундук, чурчхелу кахетинську і вигну китайську, олію, а також вина «Чардаші», «Сапераві» тощо. Заслуговує на увагу й практика навчання органічного сільського господарства.

Практика навчання

У 2004 р. при «Елкані» створено Тренінг-центр, організатори якого розробили систему курсів – «Основи органічного господарювання», «Виноградарство та виноробство», «Тваринництво», «Продуктивне органічне бджільництво», «Органічне птахівництво», «Декоративне садівництво і фітодизайн»...

– З 2007 р. проводимо курси здебільшого для фермерів, – ділиться досвідом координатор навчального центру Зураб Карбелашвілі. – Кількість учасників перевищило вже 2 тисячі. Тіснішає співпраця з Федерацією органічного руху України! Спочатку домінували теоретичні заняття, але сьогодні слухачі власними силами будують експериментальні міні-теплиці, виготовляють компост, доглядають за рослинами...

Знання та передовий досвід асоціація поширює через журнал «Біофермер», загальнодержавні та місцеві періодичні видання.

Багате культурне і біологічне розмаїття, сила-силенна пам’яток старовини, давні традиції виноробства створюють у Грузії сприятливі передумови для розвитку туризму, тому «Елкана» до своєї програмної діяльності включила проект «Розвиток села і сільського туризму». Дізнатися, як він втілюється в життя, а також отримати нові практичні уроки органічного виноробства учасники конференції мали змогу під час дводенного «винного туру» в один із наймальовничіших куточків країни – Кахетію. Запрошую й читачів побувати хоча б уявно у цій диво-казці.

І здорове вино...

Як описати твою красу, Кахетіє?! Алазанська долина, Кавказький хребет... Усе тут заворожує. Ось хоча б невеличке місто Сігнагі, побудоване ще за царя Іраклія у ХVІІІ ст. Неначе лялькове місто. Кожен будиночок має неповторну архітектуру. В одному з них знаходиться РАГС – єдиний, як розповіли нам, що працює цілодобово. Недарма його називають містом кохання. А перша пара, котра зареєструвала тут шлюб, мала українське походження. У центрі міста – фонтан у вигляді національного квері. Ви не знаєте, що таке квері? Ми теж мали досить приблизне уявлення, поки не послухали неперевершеного оповідача, експерта «Елкани» Георгі Барисашвілі.

– Я вас познайомлю зі старовинним грузинським гурі – чашею для зберігання вина, – сказав він. – Форми і масштаби посуду бувають різними. Квері – це глечик, марані – підвал, де зберігаються квері з вином. Що ж це за вино, яке виготовляється у квері? То неймовірне вино. А посуд створено самою природою для органічного виробництва, для натуральної стабілізації вина. Коли воно дозріває у квері, то не потребує жодної додаткової обробки. На великих підприємствах спостерігається інша картина – там виготовляють багато вина, тому просто змушені використовувати хімічні добавки. А ось для квері навіть дріжджі не потрібні, головне, аби продукт дійшов до своєї кондиції. Єдине, що можна використати, – це сірку, без якої все ще виноробства не існує. Але її застосовують дуже мало і дуже рідко, коли виникає потреба. Завдяки квері можна досягти того, аби вино зберігалося довго і, головне, якісно, зі збереженням ферментації. В «Елкані» вже двадцятеро виробників вина використовують цей стародавній посуд – квері – для виробництва неповторного трунку. Не тільки для своїх потреб, а й на продаж виготовляють за сезон до 250 тонн.

– А взагалі, – уточнив Георгі Барисашвілі, – щороку до асоціації приймаємо нових членів, які мають свої виноградники й беруться за виробництво біопродукції. Сподіваємося, що років через 4-5 Грузія вийде на рубіж принаймні мільйона пляшок органічного вина за рік. Поки що прогноз на 2010 р. – 300 тисяч пляшок. Усе більше й більше фермерів отримують у нас сертифікат на виробництво органічного вина.

Справжнє органічне вино «Сапераві» та «Кабарне-Совіньйон» ми дегустували в селі Вакірі, у фермера Малхаза Джакелі. Перші кілька сотень лоз родина посадила на початку століття, 2004-го звернулася за допомогою до органічної асоціації й почала освоювати ази органічного господарювання.

– Виноградники наші знаходяться на висоті 760 м над рівнем моря. Досить-таки високогірна територія, але умови сприяють росту й розвитку лози, – знайомив з елементами технології господар. Оскільки край відомий передусім сортом вина «Сапераві», то під нього відвели найбільшу площу – 5 га. Ще по півгектара займають «Ркацителі» та «Мцване». У майбутньому плануємо посадити і білий виноград грузинських сортів.

– Що стосується органічного виноградарства та виноробства, –продовжував далі Малхаз Джакелі, – то спочатку мали про них туманні уявлення. Вважали, що коли не застосовуватимемо заборонених хімікатів для обприскування та мінеральних добрив, то вже буде органічне виробництво. Частково це так. Фундаментом органічного господарювання є збереження того природного стану, який наявний у землі, на землі й над землею. У дитинстві я уявляв виноградник ідеально чистим, тепер зрозумів, що траву й бур’ян повністю не слід виривати, хіба що біля самої лози. Бур’яни скошуємо тільки тоді, коли вони дотягнуться до першого ряду дроту. Органічне виноградарство у нашому розумінні – це насамперед максимальне збереження природного балансу.

Багато цікавого почули і від іншого фермера – Миколая Миколашвілі із села Цинандалі. Він уже сьомий рік є активним членом органічної асоціації.

– У принципі технологія кахетинського органічного виноградарства одна – з використанням органічних добрив, – наголосив фермер під час розмови з учасниками конференції. – Кожен, звичайно, має свої секрети вирощування винограду, виробництва вина. Але всі для обприскування лози зазвичай використовують лише мідний купорос – більше жодних хімікатів. Тара для збирання ягід – дерев’яна, з оцинкованої бляхи або плетені корзини. Подрібнення ягід, бродіння відбувається у великих глиняних кувшинах стандартного (на дві тонни) розміру. Осідання вина й подальша його переробка – у дубових бочках відкритого й закритого типів.

– Для українських колег порада, – окремо звернувся до нашої делегації фермер. – Утримуйтеся від застосування хімічних препаратів. Можна частково вдаватися до старого способу з використанням мідного купоросу, але тільки частково. Є добрива на рослинній, органічній основі, вони описані в літературі – їх і маємо вносити. Тоді не будемо шкодити здоров’ю людей, землі.

А ще Миколай Миколашвілі захоплюється організацією зеленого туризму. Він розповів:

– До нас приїжджає багато туристів, які цікавляться історією, культурою, сільським життям. Вони живуть як в агроготелях, так і в сім’ях. Допомагають збирати виноград, переробляти його, вчаться готувати грузинські страви. Ось і в мене живе американка, яка на два роки приїхала викладати в школі англійську мову. Навчає наших дітей і сама вчиться – всьому тому, що робимо ми. Вона дуже захоплюється селом.

Зелений туризм

Cелом Цинандалі, як і всією Кахетією, Грузією, не захоплюватися не можна. У селі чудово зберігся маєток поета, бойового генерала, відомого громадського діяча початку ХІХ ст. Олександра Чавчавадзе, який височіє на березі річки Кісісхеві. У будинку – інтер’єр, меблі, особисті речі князів, а сам він потопає в зелені, адже знаходиться серед парку. Цю ландшафтну перлину в англійському стилі створював Чавчавадзе. Тут завжди багато молоді, сюди приїздять фотографуватися ті, хто стають на рушник щастя.

Гостей краю манять і винні підвали – розмірами, наповненням. Закладав їх теж князь. Нині в підвалах зберігається 16 тисяч пляшок вина ХІХ – початку ХХ ст. У палаці учасники конференції не лише смакували неповторний трунок, а й слухали розповідь про організацію зеленого туризму з органічним забарвленням співробітниці «Елкани» Лели Хартишвілі.

– Зацікавлення відпочинком на селі дедалі зростає, – наголосила вона. – З’являються нові форми туризму, його називають сільським, аграрним, фермерським, зеленим... У Грузії напрям виник років три-чотири тому. Чисте довкілля, працююче село, домашні тварини, гостинність – ось ресурси, які створюють туристичний попит. Органічне сільське господарство є додатковим компонентом, завдяки йому сільський туризм стає більш привабливим. Адже чисте харчування – це здоров’я. Коли мова йде про дітей, то перше, що хочуть знати батьки, котрі везуть їх за місто, чи є там біологічно чиста продукція. Та й фермери розуміють, що вони відповідальні за екологію, а органічне виробництво якраз і передбачає екологічну чистоту. Водночас таке виробництво дає можливість фермеру отримувати додатковий прибуток.

Що може запропонувати село туризму? Відновлення фізичних і духовних сил, харчування живими продуктами, набуття нових знань і досвіду, задоволення різних рекреаційних потреб. А що туризм може дати селу? Це й розвиток інфраструктури, додаткові робочі місця, зростання соціальної та екологічної самосвідомості, зниження рівня бідності та сезонної міграції, розвиток самих господарств.

– З 2006 р. «Елкана» почала здійснювати новий проект розвитку сільського господарства, який передбачає туристичну діяльність і популяризацію місцевої, в т. ч. органічної, продукції, – вела далі Лела Хартишвілі. – У семи районах вибрали півсотні фермерських родин, серед яких і власники сімейних готелів, і виробники чистих харчів та напоїв. У міні-готелях зазвичай є до десяти спалень, гарні умови, всі зручності, до того ж стародавні традиції сільського господарства, місцева здорова кухня, захоплюючі екскурсії. А вартість проживання значно менша, ніж у звичайних готелях... У фермерів з’явилася можливість представити свій туристичний або сільськогосподарський продукт і запропонувати його на ринку. Наприклад, приготувати чурчхелу, розфасувати чай, горіхи, сир, варення... Турист, перебуваючи на фермі, купує ці продукти, везе смачні сувеніри додому.

Учасників міжнародної конференції (чергового прикладутісної співпраці українського та грузинського органічних рухів) вразила надзвичайна гостинність, доброзичливість, привітність грузинів. У кожному домі, на кожному подвір’ї нас зустрічали як найдорожчих гостей. Господарі щедро наливали вино, пригощали хачапурі, хінкалі, лобіо, сациві, ткемалі... Зустрічали й проводжали нас під звуки національної фольклорної музики. Наостанок, дякуючи за теплий прийом, за крупинки досвіду, яким ділилися господарі, що, без сумніву, знадобиться всім учасникам поважного зібрання, ми заспівали нашої, української... 

 

Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 03' 2009

Add your comment

Your name:
Your email:
Comment: