Персі Шмайзер: «ГМО – це найбільший наступ на життя»

Share on Facebook

 

Персі Шмайзер, канадський фермер та селекціонер, став у всьому світі символом опору жорсткій політиці, яку проводить транснаціональна компанія – виробник ГМО «Монсанто», маючи на меті поневолити або принаймні залякати вільних фермерів.


Персі Шмайзер

2 жовтня 2007 р. видатному фермерові Персі Шмайзеру (Канада) було присвоєно Альтернативну Нобелівську премію (Right Livelyhood Award) за його внесок у боротьбу із загрозою благополуччю сільгоспвиробників та біорізноманіттю, яку спричинює діяльність біотехнологічних корпорацій – поширювачів ГМО. Цю премію від 1980 р. присуджують людям за практичну діяльність, що характеризується спробами впливати на глобальні проблеми. Лауреатами премії, яку вручають щороку в парламенті Швеції, стали понад 130 видатних людей з 56 країн світу.

 

Гучна справа Персі Шмайзера на початку ХХ століття обійшла шпальти багатьох газет світу. Канадський фермер австрійського походження багато років займався селекцією ріпаку та його вирощуванням за органічними технологіями. Одного дня, запідозривши, що на сусідньому полі вирощують ГМ-ріпак компанії «Монсанто», він перевірив свої посіви й виявив серед них трансгенні рослини.

 

Шмайзер не встиг витребувати компенсації заподіяної йому шкоди як виробнику органічного ріпаку, оскільки «Монсанто» сама подала на нього до суду. Корпорація вимагала від фермера виплати в розмірі 400 тис. дол. за незаконне використання її інтелектуальної власності. Одночасно «Монсанто» запропонувала Шмайзерові мирову угоду в разі, якщо він підпише контракт на придбання її продукції й заднім числом заплатить за використання насіння ріпаку.

 

Проте Шмайзер не здався й подав апеляцію до Верховного Суду Канади. Суд виніс рішення, яке здивувало всіх: він визнав факт незаконного використання фермером власності компанії у вигляді ГМ-насіння, але водночас звільнив Шмайзера від виплати позовної суми, визнавши, що той не дістав жодного зиску від використання ГМ-ріпаку «Монсанто».

 

Персі Шмайзер не зупинився на цьому. Він подав позов на компанію, вимагаючи визнати запатентовані генні вставки, які містять ГМ-культури, джерелом генетичного забруднення, і виграв справу.

 

Водночас Шмайзер намагається змусити компанію припинити забруднювати його та сусідні поля. Після першої судової справи фермер вирішив перейти на вирощування пшениці, гірчиці, гороху й вівса, щоб у майбутньому не наражатися на подібні проблеми з генетичним забрудненням. Проте дещо згодом він знову в себе на полі знайшов рослини трансгенного ріпаку. Хоч тепер вони й не могли вплинути на чистоту врожаю, позаяк фермер припинив вирощувати ріпак, Шмайзер вирішив піти на принцип. Він звернувся до «Монсанто» з вимогою забрати з його поля трансгенні рослини. Компанія була готова погодитися лише за умови підписання з нею договору про нерозголошення цього факту та зобов’язання ніколи не подавати на неї до суду. І від цієї пропозиції Шмайзер відмовився. Він найняв працівників, які очистили його поле від засмічення, після чого виставив компанії рахунок на суму 600 дол., якого «Монсанто» не сплатила. Це стало приводом для ще одного судового позову – і підприємець виграв.

 

Шмайзер упевнений, що ця справа стане прецедентом, і в цьому випадку важлива не виплачена сума, а сам факт притягнення гігантської корпорації – виробника ГМО до відповідальності. Він, власне, вважає, що не програв і першої справи, адже не сплатив за позовом ані цента.

 

Сьогодні Персі Шмайзер, на його думку, досяг головного: йому вдалося довести, що фірми – виробники трансгенів несуть відповідальність за їх розповсюдження та зберігання. А отже, якщо ГМО з’явились на полях, то винен не обов’язково фермер, який нібито крадькома застосував новинку без дозволу правовласника. Доти ж звинувачували підприємців та ще й зобов’язували виплачувати компаніям гроші за використання чужої інтелектуальної власності.

 

Тільки в США, за даними тамтешнього Центру продовольчої безпеки, було подано позови проти 147 індивідуальних фермерів та 39 фермерських господарств, яких звинувачували в незаконному використанні запатентованого компанією насіння. Розслідуванням займалися спеціально найняті детективні агенти компанії, які потім передавали справи до суду. Загальна сума, яку було виплачено компанії, становила десятки мільйонів доларів США. При цьому лишається незрозумілою низка питань, хто посіяв насіння, не заплативши чи не знаючи, яке воно, де відбулося перезапилення трансгенами, а кому їх просто занесло на поля вітром, як у випадку з Персі Шмайзером.

 

Фермер планує не лише й надалі боротися за права підприємців, а й розповідати своїм колегам про проблеми, які несуть їм запатентовані корпораціями ГМ-культури. Останнім часом Персі Шмайзер багато подорожує світом, ділиться своїм гірким досвідом з фермерами різних країн і постійно знаходить у них розуміння та підтримку.

 

8-9 листопада 2008 р. на запрошення Федерації органічного руху України пан Шмайзер відвідав Україну, в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (колишній Національний аграрний університет) прочитав лекцію, а також у Міністерстві аграрної політики України спільно із заступником Міністра С.І. Мельником та головою правління Федерації органічного руху України Є.В. Миловановим дав прес-конференцію. На зустрічах в Україні пан Шмайзер, розповівши правдиву історію свого життя, намагався якомога ширше висвітлити проблеми ГМО в сучасному світі та наголосити на їх небезпеці для майбутнього.

 

За словами пана Персі, ГМ-рослини вперше з’явилися в Канаді в 1996 р. У 1997 р. було дозволено використовувати 4 ГМ-культури: бавовник, кукурудзу, ріпак та сою. Компанії витрачали великі суми грошей для просування в країні ГМО. У пресі була розгорнута навіть не реклама, а пропаганда трансгенів. Тоді фермерів запевнили, що, використовуючи таке насіння, вони отримуватимуть більший врожай за значно меншої кількості необхідних хімікатів. Але в результаті все вийшло навпаки – використання хімікатів зросло щонайменше в 15 разів.

 

Це відбувається тому, що рослини пристосовуються до хімікату. Крім того, внаслідок запилення в рослин виникає кілька мутантів, тобто з’являються так звані «суперстійкі» бур’яни. У зв’язку з цим зростає потреба в обробітку – обсяги хімікатів істотно підвищуються. Можна лише уявити, скільки їх зрештою потрапляє до харчових продуктів.

 

Якість ГМ-продукції – ще одна суттєва проблема. Харчова цінність такого продукту, за твердженням П. Шмайзера, також знижується. Водночас забруднюється довкілля, оскільки ГМО здатні розповсюджуватися між різними представниками одного сімейства. Зокрема, через запилення ГМО може передаватися по ланцюгу від каноли до гірчиці. Як пояснив П. Шмайзер, нині на Американському континенті фактично немає стовідсотково чистих від ГМ-сої та ГМ-ріпаку територій.

 

Тобто, якщо ви вже запровадили генно-модифіковані організми, то жодного співіснування зі звичайними культурами не може бути. Так чи інакше ГМО перекинуться й на них. Їх, власне, запроваджено не заради зменшення використання хімікатів чи збільшення обсягів продовольчого виробництва. Для виробників ГМО це шанс цілковито взяти ринок під контроль, адже фермери змушені купувати насіння й хімікати в компанії-монополіста.

 

П. Шмайзер наголосив на ще одній небезпеці, пов’язаній з виробництвом ГМ-насіння. Це стосується так званої технології «Термінатор». В рослину потрапляють «гени-термінатори», які стерилізують насіння. «Ген-термінатор» можна підсадити у всі форми життя, навіть людині, підкреслив канадський фермер. В Канаді використання такої технології заборонено. Можливо, це ключ від «насіннєвої комори світу».

 

За словами Персі Шмайзера, сьогодні науковці не знають, до чого може призвести нинішня ситуація з ГМО. Певно, саме тому багато канадців проти трансгенів. Кілька великих компаній мали намір впровадити 4 нові ГМ-культури: пшеницю, рис, люцерну та льон. Проте уряд Канади не дозволив цього – тож Персі Шмайзер упевнений, що в суспільстві все ж з’являється розуміння небезпеки, яку несуть у собі ГМ-культури.

 

Канадський фермер вважає – ніхто не має права патентувати найвищі форми життя.

 

Перебуваючи в Києві, Персі Шмайзер наголосив: «Варто лише запустити в живу природу нову форму життя – і її вже не зупинити!»

Він закликає українських фермерів взяти до уваги гіркий досвід своїх колег з Північної Америки й чинити супротив поширенню ГМО!

 

www.percyschmeiser.com


Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 02' 2009

Add your comment

Your name:
Your email:
Comment: