Зелений шлях червоного острова

Share on Facebook

 

kuba

Після великих економічних потрясінь – ембарго США та розпаду CPCP – Куба зіткнулася з дефіцитом фактично всього, що раніше імпортувалось. Маючи в розпорядженні лише ресурси у вигляді людей, землі, тварин, знання та творчості, кубинська влада побудувала нову систему забезпечення харчовими продуктами.


Брак хімічних добрив тамтешнього виробництва замінили власними спеціалістами й науковцями. Їхнє завдання було розробити комплекс заходів на основі місцевих природних ресурсів, які розв’язали б проблему удобрення ґрунту, годівлю тварин та боротьби зі шкідниками й хворобами в сільському господарстві.


Як результат, сьогодні на Кубі понад 173 компостних центрів, які виробляють 93 тис. тонн природного компосту в рік, та 200 центрів розмноження ентомофагів та ентомопатогенів.


Проблему нестачі палива, а, як наслідок, можливості транспортування, зберігання, розв’язали зосередженням сільського господарства в містах та розведенням волів замість тракторів. Скажімо, в Гавані більш ніж 30% землі зайняті під фермерство, а місцеві мешканці вчасно забезпечені фруктами, овочами, рисом, продуктами тваринництва.


Система ведення органічного господарства на Кубі закріплена законодавчо, наприклад, у Гавані, зокрема, заборонено використання пестицидів у межах міста.


Кубинське об’єднання органічних фермерів, The Grupo de Agricultura Organica, передова організація розвитку органічного руху Куби, ще в 1999 р. була відзначена як переможець альтернативної Нобелівської премії (Right Livelihood Award).


kuba_organicАсоціація органічних фермерів Куби об’єднує підприємців, управлінців, дослідників, експертів та урядовців для розвитку та поширення органічного виробництва. Мета організації – переконати кубинських фермерів і законодавців, що попередня високозатратна модель сільського господарства була надто імпортозалежна та нещадна до навколишнього середовища країни; довести, що альтернативне органічне виробництво має високий потенціал задля досягнення значних результатів щодо врожайності та захисту довкілля.


«Ця нагорода – честь для Куби та Кубинського об’єднання органічних фермерів, а також для всіх підприємців, дослідників, урядовців, які боролися за розвиток і досягнення високих результатів органічного сектору країни», – пояснював Фернандо Фунес-Агюлар, президент The Grupo de Agricultura Organica. – Ми сподіваємось, й інші країни зрозуміють, що конвенційне, залежне від агрохімікатів, сільське господарство – не єдиний спосіб нагодувати країну».


Протягом 1990-х рр. Куба неодноразово відчувала нестачу продовольства через розрив економічних відносин з колишнім радянським табором і США. Органічне сільське господарство відіграло не останню роль у подоланні кризи.


Кубинське об’єднання органічних фермерів, що було засноване в 1993 р., – перший представник Куби, що дістав нагороду альтернативної Нобелівської премії. Організація розділила грошовий приз у розмірі 1,8 млн. швед. крон (приблизно 225 тис. дол. США) з іншими громадськими організаціями, активними учасниками органічного руху Куби.


Петер Россет, виконавчий директор The Grupo de Agricultura Organica, розповідає: «Згадана нагорода стала свідченням величезного потенціалу органічного сектору. Цілий світ може вчитися на досвіді Куби. Куба довела, що органік доступний кожному, не лише тим, хто може собі дозволити щось виняткове».


Щодо сертифікованих відповідно до стандартів ЄС органічних підприємств на Кубі, то їх усього 2954 (станом на початок 2008 р.) та 14314 га сертифікованих земель (що становить 0,2% від усієї площі с-г угідь). Краъна почала експортувати органічні манго, апельсини, ананаси, каву, какао тощо.

  

 www.foodfirst.org


Цю та інші статті Ви можете знайти на сторінках журналу "ORGANIC UA" 01-02 (05)' 2010


 
 

Add your comment

Your name:
Your email:
Comment: