Вальдорфська освіта: у пошуках духовності й свободи

Share on Facebook

69d5e10-1962


Чи можна уявити дитсадок, в якому немає жодної магазинної іграшки? Чи можна уявити школу без оцінок, підручників і шкільної форми? Такі школи й садки існують в Україні й носять назву вальдорфських, або штайнерівських. І перераховане вище - далеко не все, що відрізняє їх від закладів звичайної системи освіти.

Перша така школа була відкрита 1919 року в німецькому місті Штутгарт за ідеєю засновника містичного вчення антропософії Рудольфа Штайнера.

Зараз по всьому світу існує близько 950 вальдорфських шкіл і 1400 дитсадків. Ця педагогіка підтримується ЮНЕСКО і урядами багатьох країн, є однією з найбільших незалежних освітніх систем у світі. В Україні вальдорфських шкіл шість: дві в Одесі, звідки й почався цей рух у нашій країні, дві в Києві, та ще по одній у Кривому Розі й Дніпропетровську. Садочків таких дещо більше.

Водночас у цій системі освіти є моменти, що викликають багато дискусій і критики. Одні називають її сектою, інші скаржаться на недостатній обсяг знань, треті - на соціальну неадаптованість учнів. А прихильники, навпаки, не уявляють для своїх дітей іншого вибору.

3b683b9-5Дитсадок - колиска творчості

В основі вальдорфської системи лежать антропософські погляди на розвиток людини. Згідно з ними, до семирічного віку дитина має розвиватися духовно й емоційно, а не суто інтелектуально. Тому в таких садочках не вчать букв і цифр, зате багато займаються творчістю, слухають казки й живий спів вихователя.

Група в вальдорфському садочку різновікова - від 3,5 до 7 років. Це створює відчуття великої родини, де молодші вчаться в старших, а старші вчаться допомагати меншим.

Тут не побачиш магазинних іграшок. Діти граються природними матеріалами (каштанами, жолудями, кісточками, паличками) або іграшками, зробленими ними самими, вихователями чи батьками з тканини або дерева. Риси обличчя ляльок не деталізуються, що покликано розвивати фантазію дитини. Така лялька "вміє" плакати, засмучуватися, спати або сміятися, як того вимагає гра. Навіть у дворі немає звичних гойдалок і драбин-веселок. Все дерев'яне, зроблене руками батьків. До речі, і вдома дітям рекомендується гратися переважно такими "натуральними" іграшками.

11e27a0-12Розпорядок дня побудований на чергуванні "вдихання" і "видихання" - групової роботи, що готується і керується вихователем, і самостійної "вільної гри", коли дітям майже нічого не забороняють, якщо тільки мова не йде про явну небезпеку для них самих або оточуючих.

Автор цих рядків потрапила до київського вальдорфського садочка "Софія" саме під час "вільної гри". Там, здавалося, панував цілковитий безлад: лавки й стільці розкидані по всій кімнаті, підлога засипана абрикосовими кісточками, дерев'яними паличками й іншими дрібницями, якими діти час від часу навіть жбурляють один в одного. Декілька дітлахів старанно допомагають виховательці щось робити біля столиків, інші ж не звертають на це жодної уваги, захоплені грою. Ні вихователька, ні її помічниця не роблять їм зауважень, не смикають за руки й не кричать: "Петю, сядь і сиди спокійно, я тобі сказала!".

Однак найдивовижніше, що коли закінчується час "вільної гри" і звучить заклик збиратися на килимі, вся ця метушня раптово зникає, й слухняні дітлахи вже сидять колом, спокійно слухаючи слова і пісні "тьоті Наташі", як називають тут вихователя. А потім малят просять прибрати після гри (просять один раз і без крику), і через кілька хвилин кімнату не впізнати: столики й стільці стають на місце, кісточки й палички опиняються в спеціальних посудинах, іграшки - в кошиках, а малюки вмощуються зручніше для наступних занять.

Взагалі, вальдорфська педагогіка виходить з того, що маленька дитина вчиться через наслідування дорослого. Тому тут замість нотацій і пояснень використовують методи зацікавлення - пісня, гра, власний приклад діяльності.

94d0b78-6Важливим елементом життя дітей у вальдорфському садочку є незвичні й цікаві святкування днів народження дітей, Різдва чи Великодня, або суто вальдорфських подій на кшталт Свята Ліхтариків, коли пізньої осені дітлахи йдуть із ліхтарями шукати заховані гномами скарби.

"Українській правді. Життя" пощастило потрапити на День народження однієї з дівчаток.

Спочатку дітлахам, що сидять у колі, оголошують, що сьогодні у них іменинник, і роздають невеличкий гостинець. Але на цьому, на відміну від звичайних дитсадків і шкіл, все не закінчується, а тільки починається.

Вся група розігрує на честь іменинника спектакль - хтось буде в ньому сонечком, хтось зоряним небом, хтось дощиком, хтось квіточками, хтось землею і т.д. А ще "тьотя Наташа" розповідає всім історію про іменинника. Приблизно таку: "Жив-був янгол, захотілося йому на землю, він знайшов чудову родину, де були мама Аня й тато Володя. На прощання інші янголи дали йому з собою різноманітні чесноти - доброту, чесність, відвагу і т.д. І ось, такого-то числа, в цій родині народилася дівчинка Вірунька". Діти по черзі говорять імениннику вітання, дарують подарунок. А вихователька згадує, як сьогоднішній герой вперше прийшов до садочка, чому вже навчився, і всіляко підкреслює його позитивні якості. Закінчується святкування хороводом зі співом "Многая літа".

Однак багато критики на адресу вальдорфського садочка пов'язано з тим, що дитина не отримує традиційної підготовки до школи й програє в знаннях своїм ровесникам.

Психолог "Софії" Наталя Даценко підкреслює, що популярний зараз ранній інтелектуальний розвиток дитини найчастіше потрібен не самій дитині, а батькам для самоствердження. "Дитина - це не маленький дорослий, якого треба швидше всього навчити. У неї свої потреби й пріоритети. І це не розвиток інтелекту, як такого, а, перш за все, формування відчуттів та рухів, які опосередковано впливають на формування інтелектуальних здібностей", - переконана вона.

1445e4c-3За вальдорфськими принципами, діти не вивчають букви і цифри раніше 7 років, навіть якщо це робиться в ігровій формі самими батьками й подобається дитині. Однак психолог визнає, що дітям, які збираються вступати до звичайних, не вальдорфських шкіл, потрібно додатково проходити підготовку до школи.

Школа вільного розвитку

У вальдорфських шкіл відмінностей від традиційних ще більше, ніж у садочків. Тут інший підхід до викладання майже всіх предметів і організації шкільного життя взагалі.

Початок шкільного тижня. В учительській перед уроками декілька вчителів по черзі читають вірш із "Календаря душі" Штайнера, де кожному тижню року присвячено окремі рядки з духовним змістом. "Це має на меті всі думки направити на роботу з дітьми", - пояснює психолог.

Щодня зранку в вальдорфській школі - "головний урок", який триває 80 хвилин без перерви. Причому протягом 3-4 тижнів цей урок однаковий - наприклад, математика, історія, або географія. Такі цикли називаються "епохами". На думку представників школи, це дозволяє учням глибоко "зануритися" в предмет, а не розриватися між 7 абсолютно різними уроками щодня.

На початку "головного уроку" діти хором декламують вірш, переважно Штайнера. Потім починається цікава ритмічна частина, така собі "розминка" перед уроком. Оскільки спостерігати довелося епоху історії Риму в 6 класі, розминка була пов'язана з цією тематикою. Діти стають колом і, відстукуючи ритм, по черзі називають імена давньоримських царів, як вони слідували один за одним. Хто 6803cf3-8збивається, виходить з гри. Імена запам'ятовуються ніби мимоволі, в потрібному порядку, і завдяки ритму довго ще крутяться в голові.

Взагалі, вальдорфська педагогіка має багато особливостей у викладанні різних предметів. Історію, наприклад, намагаються вчити, "занурюючи" дітей в тогочасну атмосферу, аналізуючи причини і суть подій, тоді як заучуванню дат приділяється мало уваги. Геометрію вчать, самі складаючи з паперу об'ємні тіла. Географію - без контурних карт, малюючи карту самостійно. Навіть читати в першому класі діти вчаться особливо - спочатку переписують з дошки, а потім читають написане.

Крім того, дітей з 1 до 6-8 класу веде один і той самий вчитель, намагаючись проводити не тільки головні уроки, але і максимальну кількість звичайних. Це запобігає стресу при переході з молодшої школи до середньої, однак і пред'являє більші вимоги до особистості вчителя і глибини його знань.

Після "головного" у розкладі уроки, що потребують ритмічного повторення - наприклад, музика, фізкультура, іноземні мови, евритмія (розроблений Штайнером вид мистецтва, що являє собою набір рухів, пов'язаних із поезією або музикою). Потім ремесло, ручна праця.

До речі, ручній праці й мистецтву у вальдорфській школі приділяється особлива увага. І хлопці, й дівчата вчаться в'язати, вишивати, майструвати, забивати цвяхи і т.д. Всі діти грають на флейті, співають, ставлять спектаклі.

Учні також займаються садівництвом, працюють на землі. "У нас є велика ділянка землі під Києвом, куди діти виїжджають для сільськогосподарських робіт. Вони самі зорюють землю, сіють зерно, збирають урожай", - розповідає Наталя Даценко.

7500f9e-15Діти до старших класів не користуються підручниками. Можна сказати, що вони самі пишуть підручники в своїх зошитах - малюють малюнки, роблять конспекти.

Також до старших класів не ставлять бальних оцінок. Замість сухих балів діти отримують розгорнуту характеристику, де враховуються успіхи й невдачі. Взагалі, учні тут ніколи не порівнюються один з одним, успіхи дитини визначаються тільки стосовно її попереднього рівня.

Можна припустити, що без "батога" й "медяника" у вигляді оцінки діти не мають мотивації вчитися. Але при спостереженні такого враження не складається. Крім того, тут не відчувається того підсвідомого страху перед викладачем, відомого багатьом із нас з дитинства.

Ще одним "вільним" елементом такої школи є відсутність шкільної форми. "Єдина вимога - це стриманість і акуратність. І одяг повинен бути вільним, не сковувати рухів", - говорить шкільний психолог, додаючи, що неформалів тут майже не трапляється.

Також, за її словами, школа ще не стикалася з проблемою наркоманії, хоча з палінням боротися доводиться.

Крім перерахованих особливостей, вальдорфська освіта висуває певні вимоги й до виховання дітей поза школою. Основні з них - заборона або принаймні жорстке обмеження на перегляд телевізора і користування комп'ютером до старшої школи.

745580e-9Наталя Даценко пояснює, що телевізор погано впливає й на фізіологію, і на психіку дитини, оскільки вона сидить без руху і не встигає сконцентруватися й осмислити картинки, які швидко змінюються на екрані. За її словами, не важливо, дивиться вона мультик чи цікаву освітню програму, дитина отримує занадто сильну зорову стимуляцію, перезбудження нервової системи, втрачає здатність зосереджуватись, послідовно і самостійно мислити. Що ж стосується віртуального спілкування, то, за словами психолога, воно не тільки не може замінити реального, а й призводить до втрати соціальних комунікативних навичок.

"Однак якщо вже ви дивитеся щось із дитиною, а ми не можемо цього заборонити, то хоча б обговоріть це з нею, спитайте, що її зачепило, які враження залишились", - радить Наталя.

Також вальдорфська педагогіка не вітає навантаження учнів додатковими гуртками в молодшій школі. Особливо, за словами психолога, не потрібно водити дитину на гурток у першому класі, оскільки їй в цей період треба адаптуватися до школи. Надалі діти з задоволенням займаються додатково музикою та іншими мистецтвами, спортом. Хоча батькам радять обирати для дітей гуртки, де не робиться акценту на змаганнях.

Навчання на вальдорфського педагога в Україні здійснюється на базі державної педагогічної освіти. Для цього можна прослухати курс вальдорфської педагогіки в Університеті ім. Грінченка, а також пройти підготовку на трирічних семінарах, що створені в різних містах України та координуються Українською Асоціацією Вальдорфських Ініціатив.

Киянка Вікторія Клецько після отримання педагогічної освіти в Україні поїхала навчатися на вальдорфського педагога до Німеччини, де зараз і викладає. Її навчання в Німеччині тривало два роки, 5 днів на тиждень з 8 ранку до 4-5 вечора.

На її думку, вальдорфська система освіти вчить дітей мислити й бути творчими, базується на знаннях про їх розвиток. "Багато закономірностей, які в звичайній школі даються як аксіоми, тут учні виводять самі, навіть математичні формули", - розповідає дівчина.

9019376-16Антропософська секта чи духовне виховання

Звинувачення у "сектантстві" є, певно, найпоширенішим закидом в бік вальдорфської освіти. Підстави для цього дають незвичні елементи, присутні в вихованні дітей у таких садочках і школах.

Скажімо, у садочку перед їжею діти беруться за руки й промовляють віршик, в якому висловлюють подяку Сонцю і Землі за їх дари і людям за їхню працю.

Також для створення затишної атмосфери тут запалюють свічки, а в деяких групах на стіні висить копія "Сикстинської мадонни" Рафаеля, як це було в першій вальдорфській школі.

У 3 класі діти вивчають "епоху створення світу", що базується на Старому Заповіті. А епоха - це "головний урок" протягом 3-4 тижнів.

Крім того, у викладанні деяких предметів присутні філософські елементи. Наприклад, на уроці геометрії в 8 класі довелося почути наступне: "Із якою стихією пов'язаний ікосаедр? Так, із водою", і далі вірш про воду. Мова йшла про теорію Платона, в якій проводяться паралелі між стихіями, або першоелементами, та об'ємними геометричними тілами, де вогню відповідає тетраедр, землі - гексаедр, повітрю - октаедр, воді - ікосаедр.

Ну, і згадане вже декламування перед уроком віршів Рудольфа Штайнера.

Психолог вальдорфської школи пояснює, що антропософія присутня тут у підготовці вчителів та їх ставленні до дитини як до цілісної особистості з власним життєвим шляхом. "А з точки зору викладання, цього немає взагалі. Дітям не викладається релігія чи езотерика. У нас діє принцип релігійної толерантності", - запевняє вона.

За словами Наталі Даценко, деякі елементи християнської культури включаються в програму для формування морально-етичних якостей і в рамках культурологічної освіти.

fa856ac-2Батьки вихованців вальдорфської школи, за словами Наталі, також не обов'язково повинні поділяти антропософські погляди. В основному, батьки обирають таку школу, бо хочуть якоїсь альтернативи, більш гуманного, творчого й індивідуального підходу до дітей, або духовних і етичних основ. І тільки дуже маленька частина батьків свідомо шукають виховання, що базується на антропософському погляді на розвиток дитини, розповідає психолог.

Труднощі адаптації

Через особливості вальдорфської педагогіки важливим питанням є вміння її вихованців адаптуватися в нових колективах і знаходити спільну мову з однолітками.

Програма навчання в такій школі відрізняється від загальноосвітньої. "В якихось предметах ми випереджаємо, в якихось відстаємо, деякі теми ми просто не даємо як окремі предмети, а вони вивчаються в рамках різних епох", - каже психолог "Софії".

Учні не беруть участі в районних, міських олімпіадах. "Ми не бачимо сенсу їх спеціально готувати і не вітаємо бажання конкуренції, а досягнення важливі ті, що діти роблять щодня і на кожному уроці", - зазначає Наталя.

На питання, чи є у вальдорфських учнів відставання від однолітків за знаннями, Даценко говорить, що у вальдорфській школі знання якісно інші: "За обсягом знань - так, можливо, менше. Ми не ставимо ціллю отримання енциклопедичних знань, не робимо ставку на особливу широту та калейдоскопічність знань. Для нас важливі міжпредметні зв'язки, якість знань, їх глибоке засвоєння і можливість застосовувати в реальному житті".

Психолог "Софії" пояснює, що переходити до іншої школи краще після 4, після 7, або після 9 класу - тоді програма вирівнюється з загальноосвітньою. Якщо учень вирішує перейти, йому виставляються оцінки за 12-бальною системою.

За словами Наталі Даценко, всі діти, які переходять до інших шкіл, нормально там адаптуються і пристосовуються до нових умов та програми навчання.

b2645cd-18 А вчителі з загальноосвітніх шкіл відгукуються про них як про цікавих і здатних до самостійного й творчого мислення.

Водночас інша психолог, яка стикалася з учнями вальдорфської школи, але побажала не називатися, у коментарі "Українській правді. Життя" стверджує протилежне.

"Діти виходять із вальдорфської школи соціальними інвалідами. У них проблеми в комунікативній сфері, вони зовсім не вміють долати труднощі. Вони дуже погано адаптуються до нових шкіл, навіть після 4 класу. Крім того, вони сприймають себе не такими як усі", - говорить вона.

За словами психолога, вальдорфська програма чудово підходить для дітей із затримкою психічного розвитку і аутистів, а здорових дітей вона гальмує.

До речі, існує спеціальна лікувальна педагогіка для дітей з особливими потребами, розроблена за антропософськими та вальдорфськими принципами, що практикується в спеціалізованих закладах як в Україні, так і по всьому світу.

Авторові цих рядків також відомі різні відгуки від батьків, чиї діти навчалися в вальдорфській школі. В одному випадку дитина тільки після переведення до неї почала любити навчання і ходила туди з задоволенням.

У другому, навпаки, після вальдорфського садочка батьки вирішили віддати дівчинку до звичайної школи, вона багато наздоганяла з репетитором і звинувачувала їх, що приховували від неї такі цікаві знання раніше.

Однак мета даного матеріалу - не радити батькам, віддавати свою дитину до такої школи чи ні, це рішення суто індивідуальне. Просто хочеться зрозуміти, яке світле зерно приваблює до вальдорфських шкіл і садочків все більше батьків по всьому світу, і які позитивні напрацювання цієї системи могли б збагатити сучасний підхід до навчання, зробивши наших дітей більш творчими, вільними й добрими.

 

http://life.pravda.com.ua

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар: